При надії

Природне батьківство та природа дотичних речей

Категорія: виховання

2020ий був для мене роком великого повернення в світ україномовної книги. З різних причин я ігнорувала наш ринок ще з часів початку війни. Як виявилось, Україна здійснила справжній видавничий прорив. Власне з 2015ого спостерігається суттєвий стрибок у кількості нових видавництв,…

Мій досвід стосується трьох приватних сихівських садочків (пробні дні у двох та адаптація в одному), тих кращих, де моє око, натреноване десятьма роками у сфері обслуговування, невпинно намотувало деталі, вишиваючи з них картину стану справ. На що звернути увагу, обираючи…

  Коли ‘не пишеться’, отже, я намагаюсь писати про щось, що мені не болить. А для чого писати про те, на що тобі начхати, – ось питання. Тому напишу про те, з чим ношуся останній місяць, в рамках акції ‘не…

Те, чого я хочу в своєму житті, – це співчуття, потік між мною та иншими людьми, що ґрунтується на взаємній сердечній віддачі. Маршал Розенберґ “Ненасильницька комунікація” Емоційний шантаж Якось я сказала одній людині, що хочу розійтись, а він у відповідь…

1. Януш Корчак (1878/79-1942, польський єврей) Я рада, що саме Корчак очолює список (список хронологічний). Людина широкого спектру, він написав багато і мудро, для дітей і про дітей, присвятив себе дітям, створив для них дім (сиротинець), і пішов у концентраційний…

Коли ми запитуємо: “Як я можу змусити свою дитину бути менш сором’язливою / більше концентруватися / більше цікавитися мистецтвом / бути активнішою?” і так далі, ми не приймаємо її такою, якою вона є. Натомість ми можемо працювати над тим, щоб…

На початку заснування я описувала свій блог як один ‘про батьківство’. Згодом я зрозуміла, що пишу все-таки більше для і, можливо, ближче до матерів, а слово ‘батьківство’ стало видаватись мені надто патріархальним, і я переписала його на ‘мамівство’, – може,…

Часом чую вислів ‘займатися дитиною’, і тихо про себе йойкаю, – по-перше, хтозна що конкретно мається на увазі, по-друге, буває ж у когось оце час та надхнення ?, по-третє, є в цьому щось грубувате, наче дитина – неживий предмет. Ми…

Довіра наших дітей до нас має немалу ціну: наші увага, повага, стриманість, терпіння і безконечна праця над собою і стосунками, – ось вам вся книга в одному реченні, а заодно й болюча правда. Якоїсь ефемерної абсолютної любови ніяк не досить,…

Дуже мені сподобалась ідея з книги Тіни Брайсон та Деніела Сіґела “Досить істерик” щодо саундтреку, мовляв, перш, ніж братись до вирішення ситуації, варто вимкнути всередині себе звуки триллера і ввімкнути приємну романтичну музичку, ну, як варіант. Або уявіть собі, як…

Повернутись вверх