Сьогодні я вперше говорила шведською публічно (на уроці шведської), і зважаючи на те, що задана тема торкалася мене безпосередньо, я була єдиною, хто дійсно говорив, а не читав з листочка: Астрід Ліндґрен. Ніколи не думала, що житиму в країні цієї жінки, вчитиму її мову, намагатимусь читати їі книги в оригіналі, але ось, я тут. Круто вчити мову, маючи дуже особистий стимул.
Уявне коло друзів
Якось вичитала у Барбари Шер пораду створити собі уявне коло друзів близьких по духу, до яких можна було б звернутися подумки в разі потреби. У мене там власне сама Барбара Шер, Астрід Ліндґрен, Лорі Андерсон та ще кілька жінок зі спільними цінностями, і думаючи про це, мені хочеться плакати від того, що вони у мене є, до них я можу тягнутися і питати поради, хай і лише подумки. Наймолодша з них ніколи й не була реальною, однак і вона ділить з нами цінності: Пеппі Довгапанчоха, дівчинка, яка вирішила ніколи не виростати. Свобода, незалежність, справедливість, чесність (так, попри багату уяву й непересічний гумор), альтруїзм, нонконформізм, і щонайважливіше – автентичність.
Книжка, що змусить читати
В дитинстві я відмовлялася їсти, якщо мені не читали Пеппі, аж поки мені не повідомили, що я можу читати сама. То був мій гарріпоттер – книжка, що змусила мене читати. Якщо історію про Гаррі я прочитала вісім разів, то історію про Пеппі, мабуть, сто. Тепер цією історією захоплюється мій шестирічний син, який матиме змогу прочитати її одразу в оригіналі, хоч сподіваюсь, що добереться і до перфектного українського перекладу, з усіма його крамницями, карамельками, добродіями та ластовинням.
Що коли діти почнуть поводитися, як Пеппі?
Коли Пеппі вийшла в світ, публіка запереживала, що дітям закортить поводитись так само: робити що вони собі захочуть, не підкорятися дорослим, словом, насолоджуватись життям, – хіба можна дітям насолоджуватись життям? І ніхто чомусь не запереживав, що діти захочуть бути добрими, винахідливими, самозарадними, сильними, автентичними, допитливими і змінювати світ. Неймовірно, але спершу Пеппі отримала відмову від видавця.
Вчора я сказала сину почистити зубки перед сном, а він заявив, що хоче бути як Пеппі, а Пеппі, бачте, робить, що хоче, тож і він цього не робитиме, бо не хоче. Ти бачив її зуби? – спитала я сина. У неї ідеальні здорові зуби, бо Пеппі дуже добре піклується про себе і зовсім не хоче, аби бактерії зжерли її зуби. І син побіг чистити зуби)
Що робить Астрід Ліндґрен собою?
Астрід Ліндґрен мала щасливе дитинство, а вирісши зауважила, що його мали далеко не всі. Для багатьох щось пішло не так. Инакше чому люди б’ють своїх дітей, працюють на роботах, які ненавидять, знущаються з тварин? Чому взагалі не можна сказати вголос все, що думаєш?
В 19 років Астрід завагітніла поза шлюбом від свого значно старшого шефа, що було шоком для тогочасного шведського суспільства і спричинило скандал, внаслідок якого вона мусила переселитися з міста. Вона була змушена відправити сина під опікунство в Данію аж на чотири роки *лунає звук розбитого серця*. Згодом Астрід змогла забрати сина назад. Недивно, що в її книгах так багато болю. Про цей період її життя знято біографічний фільм Becoming Astrid (2018).
До речі, Астрід таки вийшла заміж, за иншого шефа)
Не бий дитину
Завдяки Астрід Швеція стала першою країною в світі, яка прийняла закон про заборону насильства над дітьми (1979). Вона також боролася за захист тварин та свободу слова. І прожила неймовірно довге і наповнене життя (94 роки). Як же це неймовірно круто – зуміти вплинути на світ настільки, щоб на твій похорон прийшла вся королівська родина, а якась чотирнадцятилітня українка плакала за тобою так, наче ви зналися й любилися все життя, вважаючи твою книжку своєю особистою Біблією.
До речі, шведи “викинули з пісні” слова про те, що батько Пеппі був саме негритянським королем (в українському перекладі африканським або негритянським). Але ми то з Пеппі знаємо, і не шукаємо буби там, де її нема, натомість розповідаємо – від чого власне виникла буба і що ж такого в білій людині, що владарює над чорними, та чому декому не ок зватися “чорним” (в книжці, до речі, його обрали королем демократичним шляхом, і сама Астрід була яскравою соціал-демократкою – те, чим Швеція сьогодні є офіційно).
Читайте також:
Історія виховання
