Людина – це бог, занепалий, який невиразно пам’ятає небо, з якого походить. Лярошфуко Є у мене друг, дуже ми собі любимось, але його надзвичайно дратує моя інтуїтивність, мовляв, є у мене розум, але замість того, щоб ним користуватися, чудовим таким, конкретним, я відмазуюсь інтуїцією, туманною, абстрактною. Він вважає, що займатися розумом мені лінь. Що ж,…