Захищатися від сонця, яке дарує нам вітамін D. Захищатися від сонця, яке водночас може сприяти розвитку раку шкіри. Турбуватися про можливий дефіцит вітаміну D і читати суперечливі новини про склад сонцезахисних засобів. Легко заплутатися.
Щоразу, як мені кажуть, що якась річ мені життєво необхідна, я мимоволі насторожуюсь. Я також не фанат тієї ідеї, що всім підходить один розмір. Треба захищатись від сонця, візьми крем і намажся, все? Ні, не так просто. То мазатись тим кремом чи ні?
Зміст
Знайомство з ультрафіолетом
Типи ультрафіолету:
Ультрафіолетова радіація поділяється на три типи, залежно від довжини хвилі: UVA, UVB, UVC. Чим коротша хвиля, тим вона шкідливіша і водночас менше проникає в шкіру. Від найшкідливішої UVC нас повністю захищає атмосфера.
Атмосфера також фільтрує більшість UVB, але якась частина все ж здатна проникати у верхні шари шкіри, і хоча озоновий шар частково захищає нас від UVB, його виснаження в окремих регіонах світу історично призводило до збільшення рівня ультрафіолетового випромінювання на поверхні Землі. UVB відповідальне насамперед за сонячні опіки, бере участь у розвитку засмаги та відіграє важливу роль у розвитку раку шкіри. Саме під його впливом також синтезується вітамін D.
Найдовші хвилі, UVA, це приблизно 95% всього ультрафіолету, що сягає земної поверхні. Вони можуть проникати в глибші шари шкіри та відповідають за негайний ефект засмаги, сприяють старінню шкіри та утворенню зморшок. Вони також можуть проникати через скло. Нині відомо, що UVA також бере участь у розвитку раку шкіри.
Що впливає на силу опромінення:
- пора року та час дня (пік – у літні місяці середніх широт та протягом чотирьох годин навколо полудня);
- широта (рівень ультрафіолету вищий ближче до екватора);
- висота над рівнем моря (чим вище, тим менше ультрафіолету поглинається атмосферою);
- відображення від поверхонь (більшість поверхонь відбиває ультрафіолет, тим самим збільшуючи його силу, наприклад, вода, трава та ґрунт відображають менш, ніж 10%, пісок – 15%, морська піна – 25%, а сніг – 50%.
- хмари та імла (як правило, хмари зменшують проникність ультрафіолету, проте легкі або тонкі хмари можуть навіть збільшити його кількість, тому берегтися рекомендують навіть у похмурий день в тіні).
Сонячні опіки
Чим більше сонячних опіків ми отримуємо протягом життя, тим вищий ризик раку шкіри. Дитяча шкіра особливо чутлива, і сонячних опіків їй варто уникнути цілком. Скільки саме опіків може спокійно пережити окрема людина, дуже індивідуально: це залежить від генетики (родинної історії хворіб та кольору шкіри), часу, що проводиться на сонці, рівень кожного ушкодження шкіри тощо. Чим легше ваша шкіра згорає, тим вищий рівень ризику.
Знайомство із сонцезахисними засобами

SPF
Перше, на що ми звертаємо увагу, дивлячись на сонцезахисний засіб – абревіатура SPF (sun protection factor), що позначає рівень захисту шкіри від згорання, точніше від UVB променів, одначе не вимірює рівня захисту від не менш небезпечних променів UVA. Тому дерматологи радять також шукати слова “broad spectrum” (широкий спектр), які позначають захист від обох типів променів. Рекомендується вибирати засіб з SPF 30. Якщо матимете справу з водою та потом, варто також вибрати водостійкий засіб, що повинен захистити протягом приблизно 40хв у воді або дуже водостійкий – 80хв.
Для того, щоб засіб був дійсно ефективним, необхідно використовувати пропорцію 2мг на 2см2 тіла та наносити його щодві години. Більшість людей використовує від четвертини до половини необхідної кількости та невчасно поновлює захист, якщо поновлює взагалі.
Шкала SPF не є лінійною:
- SPF 15 блокує 93% UVВ
- SPF 30 блокує 97% UVB
- SPF 50 блокує 98% UVB.
Хімічні та блокувальні засоби
Деякі засоби захищають шкіру з допомогою хімічних процесів, а деякі блокують або відбивають сонце, створюючи фізичний бар’єр. Другий тип засобів зазвичай містить частинки титану та/або цинку.
Деякі активні компоненти сонцезахисних засобів продовжують досліджуватися, особливо щодо їхнього довготривалого впливу на здоров’я та довкілля. Водночас більшість сонцезахисних засобів, допущених до продажу регуляторними органами, вважаються безпечними при використанні за призначенням.
Форми випуску
- крем (найкраще підходить для сухої шкіри, особливо лиця);
- лосьйон (використовують переважно для тіла, вони легші і менш жирні);
- гель (найкраще для волосистих ділянок);
- палички (для шкіри навколо очей);
- спрей (найлегший варіант для дітей, але треба впевнитись, що дитина не вдихає засіб, що досить нелегко).
Рак
Є три основні типи раку шкіри: 2 види карциноми та меланома. При вчасному виявленні кожен з них лікується, а контроль сонячного опромінення може знизити ризик раку. Під цим мається на увазі і той факт, що питання взаємодії сонця та меланоми значно складніше за просту формулу «більше сонця = більше ризику». Важливу роль можуть відігравати характер опромінення, частота сонячних опіків, генетика та спосіб життя.
Коли ви проводите більшу частину свого дня, лікуючи пацієнтів зі страшними меланомами, цілком природно зосередитись на їх профілактиці, але потрібно пам’ятати про велику картину. Зрештою, ортопеди не рекомендують своїм пацієнтам уникати фізичних вправ, щоб зменшити ризик травм коліна.
Річард Веллер
У ході еволюції люди навчилися природно захищатись від сонячної радіації, виробляючи меланін. Мігруючи далі від тропіків та відпочиваючи від сонця зимою, організми вчилися продукувати менше меланіну, щоб отримати від сонця необхідне, а також почали виробляти набагато більше білка, який зберігає вітамін D для подальшого використання. Навесні, коли сонце зміцнювалося, вони поступово накопичували сонцезахисну засмагу. Ймовірно, спосіб життя наших предків сприяв поступовішій адаптації до сезонних змін сонячного випромінювання, ніж це часто відбувається сьогодні. Такий різкий перехід від офісного способу життя до інтенсивного сонця під час відпустки справді може бути проблемним.
Дані щодо впливу сонцезахисних засобів саме на ризик меланоми довгий час були неоднозначними, однак сучасні дослідження загалом свідчать, що вони допомагають зменшувати ризик деяких видів раку шкіри та захищають від фотостаріння. Водночас жоден засіб не забезпечує абсолютного захисту, тому найкращий результат дає поєднання кремів із одягом, капелюхами та обмеженням надмірного перебування на сонці.
Небезпека та потенційна небезпека
- наночастинки діоксиду титану та оксиду цинку (на сьогодні вони вважаються безпечними для нанесення на неушкоджену шкіру. Деякі аспекти їхнього впливу, зокрема при вдиханні у формі аерозолів, продовжують вивчатися);
- засоби на основі параамінобензойної кислоти (PABA) та з умістом бензофенонів можуть викликати подразнення шкіри, включаючи висипання та прищі;
- октиноксат та оксибензон демонстрували гормоноподібні ефекти в окремих лабораторних дослідженнях та дослідженнях на тваринах. Однак на сьогодні немає переконливих доказів того, що звичайне використання сонцезахисних засобів із цими компонентами спричиняє гормональні порушення в людей;
- авобензон, оксибензон, октокрилен, екамсула та деякі інші активні речовини можуть всмоктуватися через шкіру та потрапляти до кровотоку. Сам факт їхньої присутности в крові не означає шкоди для здоров’я, однак дослідження їхнього довгострокового впливу тривають;
- вітамін А (багато засобів його містять, оскільки він вважається незамінним для шкіри, однак є сумнів щодо доцільности вітаміну А на шкірі під прямими сонячними променями, і потрібно більше досліджень на цю тему);
- тривале зберігання під прямим сонцем або за високих температур може погіршувати ефективність деяких засобів, тому варто дотримуватися рекомендацій виробника щодо зберігання;
- коралові рифи (оксибензон, що міститься в сонцезахисних кремах, один з факторів, що знищує коралові рифи, у деяких точках планети такі засоби вже забанено на рівні закону, наприклад, на Гаваях);
- вітамін D (теоретично дуже ретельне та постійне використання сонцезахисних засобів може зменшувати синтез вітаміну D, однак у реальному житті більшість досліджень не виявляє суттєвого впливу на його рівень.).
Вітамін Д
На практиці сонцезахисні засоби часто не блокують синтез вітаміну D настільки, як можна було б очікувати теоретично. Частково через особливості використання, а частково через те, що люди все одно отримують певну кількість ультрафіолетового випромінювання.
Тим не менше, те, що нам рекомендують, це постійне використання сонцезахисних засобів, незалежно від місця проживання та сезону. Саплементація вітаміном D довгий час розглядалася як спосіб профілактики найрізноманітніших захворювань. Проте великі оглядові дослідження та рандомізовані випробування показали, що для більшості здорових людей без доведеного дефіциту її ефекти значно скромніші, ніж очікувалося. Водночас для людей із дефіцитом вітаміну D або окремими медичними показаннями така саплементація може бути корисною.
У 2005 році Австралійський та Новозеландський коледж дерматологів офіційно наголосив, що ультрафіолет має як корисні, так і шкідливі ефекти для здоров’я, а тому рекомендації мають враховувати баланс між ризиками та користю.
І так, зі здоровим глуздом, ми підходимо до питання номер 1.
Як же все-таки захищатись від сонця?
- зважати на особливості своєї генетики, шкіри, стилю життя, навколишніх чинників;
- обмежувати перебування на сонці та уникати його з 10 до 16;
- старатись поступово збільшувати кількість сонця у своєму житті;
- пам’ятати, що поверхні (вода, пісок, трава, сніг) відбивають світло, збільшуючи силу опромінення;
- одягати захисний одяг (штани, футболки на довгий рукав, сонцезахисні окуляри та капелюхи; одяг то окрема тема, якщо є бажання, зануритись можна тут);
- при потребі використовувати сонцезахисний крем (шукати з SPF30, широкого спектру, водостійкий);
- підкоригувати харчування (зелень, особливо шпинат, цибуля-порей петрушка, кінза, салат, селера, брокколі; кавун, абрикоси, ґрейпфрут, гранат, всі червоні фрукти, ягоди, томати і особливо томатна паста містять лікопен, антиоксидант, який у деяких дослідженнях пов’язують із підвищенням стійкости шкіри до ультрафіолетового випромінювання; чорний шоколад, чай – антиоксиданти та протизапальне; лосось, сардини, оселедець, морська капуста, насіння льону/чіа – джерел omega3; здорові насичені жири типу масла та кокосової олії).
Сонячне світло впливає не лише на синтез вітаміну D. Воно бере участь у регуляції циркадних ритмів, настрою та низки інших фізіологічних процесів. Дослідники також вивчають його можливий зв’язок із серцево-судинним здоров’ям, запальними процесами та ризиком окремих захворювань. Водночас багато з цих механізмів і досі залишаються предметом наукових дискусій.
Джерела:
- https://www.who.int/uv/faq/whatisuv/en/index2.html
- https://www.vox.com/science-and-health/2018/6/25/17500704/sunscreen-skin-cancer
- https://www.mayoclinic.org/diseases-conditions/skin-cancer/symptoms-causes/syc-20377605
- https://www.mayoclinic.org/healthy-lifestyle/adult-health/in-depth/best-sunscreen/art-20045110
- https://www.outsideonline.com/2380751/sunscreen-sun-exposure-skin-cancer-science
- https://www.cancer.org/cancer/risk-prevention/sun-and-uv.html
- https://www.aad.org/public/everyday-care/sun-protection
- https://www.skincancer.org/risk-factors/uv-radiation/
- https://pmc.ncbi.nlm.nih.gov/articles/PMC5129901/
- https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pmc/articles/PMC3897598/
- https://www.fda.gov/drugs/news-events-human-drugs/study-finds-sunscreen-ingredients-are-absorbed-bloodstream