Цього року я відчайдушно не хотіла відпускати попередній рік, усе намагаючись доробити заплановане. Водночас не спішила виписатись в новорічній резолюції за один вечір, а плавно відрефлексовую все це в новому році. Чесно? – Норм)
Перша книжка цього року – Джеймс Клір – Атомні звички. Рівними рядами вона лягла на попередні ідеї: як у всьому, так і в формуванні нових звичок, ми повинні відштовхуватись від тієї особи, якою прагнемо бути та тих речей, які прагнемо здобути. Тому планування варто почати саме з цього: ким я хочу бути, чого я хочу досягнути, які мої цінності. І, каже Клір, наша індивідуальність постає з наших звичок. А ще з того, що дано нам від природи: “працюйте важко над тим, що дається вам легко”, – каже Клір, – гени не визначають вашу долю, вони визначають сферу ваших можливостей.
Слово “ідентичність” походить від латинського essentitas (cуттєва, основа) та identidem (повторюване), як у Аристотеля – “ми те, що ми повторювано робимо”. Ця цитата десять років слугує мені фоном у лінкдінівському профайлі. Але Клір вирішив розжувати її для мене трохи детальніше.
Переваги звички
Максимально перетворивши все у звички, ми автоматизовуємо своє життя, звільняючи енергетичний та мисленнєвий простір для важливіших речей, адже бажані звички – це спосіб змусити свій мозок робити речі, які за инших обставин він відмовлятиметься робити, адже основна його функція – виживання – змушує його передусім заощаджувати енергію, а не марнувати її на безконечне прийняття рішень. Тобто звички не обтяжують та не роблять наші життя сірими, вони навпаки надають нам свободи:
Без гарних фінансових навичок ви завжди будете зводити кінці з кінцями. Без звички вести здоровий спосіб життя вам завжди бракуватиме сил. Якщо вам постійно нагадують про потребу ухвалити рішення щодо найпростіших задач (коли я маю попрацювати, коли мені час сісти писати, коли сплачувати рахунки), то у вас лишається значно менше часу для свободи. Лише спрощуючи базові для життя речі, ви можете створити необхідний для вільного думання й творчости розумовий простір.
Джеймс Клір – Атомні звички
Серед инших переваг:
- постійність, а отже, ментальна стабільність. звички можуть бути однією з ментальних опор і відповідно знижувати стрес і покращувати здоров’я;
- підвищення продуктивности, особливо якщо вибрати ті звички мудро;
- вибудова навиків та експертизи;
- досягнення цілей;
- покращення концентрації;
- покращене відчуття контролю, самоконтролю, самопочуття та мотивації;
- і відповідно буття кращим членом суспільства.
Як це працює
Як і з усім на світі: або ми контролюємо це, або воно контролює нас, або це просто поза зоною нашого впливу. З останнім ми нічого не можемо вдіяти, тож викреслюємо зі списку.
Як відомо, 40% усього, що ми робимо, відбувається автоматично. Якщо ці звички поз’являлися несвідомо і ми ніколи не звернули на них уваги, будемо мати надію, що нам пощастило і якісь із них добрі. Але краще пізно, ніж ніколи, відслідкувати звички, скласти собі їхній перелік і вирішити, яким із них король дозволяють залишитись, які нейтральні, а яким треба піти.
Клір говорить не про хороші й погані звички, а про ефективні в довгостроковій перспективі та ні. Бо така звичка, як скажімо, цигарка, це механізм подолання стресу, який принесе миттєве полегшення, а отже, задоволення, але в довготерміновій перспективі може добряче зіпсувати життя. Таким самим чином мозок більш схильний до засвоєння тих звичок, які не вимагають особливих зусиль, приміром, перевірити телефон як тільки закортіло, легко і зручно, особливо, якщо він завжди під рукою, перевірив – отримав допамінчик, – всі, крім довготермінових перспектив, задоволені. У будь-якому разі, якщо подивитися в корінь, кожна зі звичок задовільняє якусь базову потребу, – можливо варто придивитися яку, і як її задовільнити корисніше.
…подразник породжує прагнення, яке мотивує до відповіди, яка забезпечує винагороду, і яка зрештою починає пов’язуватися з подразником. Ці чотири кроки разом утворюють неврологічну петлю зворотного зв’язку (подразник, прагнення, винагороду), що зрештою дає можливість створювати автоматичні звички.
Джеймс Клір – Атомні звички
Це постійний процес, який відбувається в мозку за якусь секунду, і ним можна управляти на свою користь. Як?
- зробити це очевидним, привабливим, легким та таким, що приносить задоволення, для звичок, яких хочеться набути, або ж зробити це невидимим, непривабливим, складним та неприємним для звичок, яких хочеться позбутися, а отже,
- відредагувати оточення (наприклад, забрати подразники з перед очей, щоб не наїдатися солодким, а додати натомість подразників більш бажаної поведінки, приміром, горішків); людей можна трохи підредагувати теж, адже ми маємо тенденцію наслідувати ближніх, тож оточуймо себе тими, яких хочеться наслідувати, зокрема, ніщо не мотивує нас так, як приналежність до спільноти, а спільноти, на щастя, можна обирати чи навіть створювати.
- обмежити себе обставинами (часом і місцем), так, приміром, працює терапевтична сесія: пропустив, плати гроші, спізнився – твої проблєми. десь так, між иншим, працюють і закони, і штрафи. і цим принципом можна користуватися.
- техніка нагромадження звички (якщо у вас вже є якась усталена хороша звичка, до неї можна прикріпити зовсім невеличку нову звичку, приміром, почистив зуби – зробив кілька глибоких вдихів/видихів. аби все це діло трималося купи краще, Клір радить суміщати потрібні звички з приємними: якщо за необхідною приліпити приємну, допамінчик (успіх) гарантовано.
- робити це максимально регулярно, і не сходити зі шляху, коли “раз пропустив” (тут мені подобається ідея, приміром, щодня сідати до ноута з метою попрацювати, повчитись абощо, незалежно від того робочий це день чи вихідний. у день, коли є відчуття потреби у відпочинку (а такі дні часом падають на голову доволі неочікувано, коли у нас саме нема можливости мати той вихідний), можна просто ввімкнути серіал, або нарешті відкласти той ноут зовсім).
- не ганятися за великими результатами, а прагнути покращити речі всього на 1%. це достатньо добре для неймовірного зрушення.
Книжка мені сподобалась, вона легко читається і дає практичні поради. А завершується вона словами, які вкотре нагадують мені про те, як я люблю назву цього сайту:
Немає жодного досвіду, щоб обґрунтувати очікування. Спочатку все, що ти маєш, – це надія.
Джеймс Клір – Атомні звички
