Ніколи не розуміла для чого бути расистом чи ксенофобом, коли можна просто ненавидіти людей. Адже більшість людей є тупі і роблять фігню. Багато з них харкають під вікнами, в якій країні ти б не був і якої національности не були б вони. Чи то пак ми. Бо не знаю як ви, а я, наприклад, щодня…

Ми дивимося одні на одних із вимогою бути такими, як треба, бути кращими. Ми радше говоримо про силу, стійкість, успіх і самореалізацію, ніж про сором, самотність, виснаження, розгубленість чи потребу в підтримці. Але переглядаючи власні тексти, я бачу спільну нитку непроговореного: право на емоції, біль, сором; право одного дня просто не могти встати з ліжка;…

Раніше я писала про ілюзію невидимости, нині ж розповім про ілюзію видимости. Подивись на це разом зі мною На днях я побачила веселку. Велетенську таку, прекрасну. Дорогою додому ми з сином бігали навколо й фотографували її. Назустріч ішов чоловік. Веселка була просто у нього за спиною, але він не бачив її. З радісним від веселки…

Маючи купу досвіду, включно з шестирічним досвідом еміграції в Емірати, мені не вдається знайти роботу у Швеції вже майже три роки. Я ніколи не сиджу без діла: навчаюся, працюю на українській роботі, волонтерю, і, звісно, безконечно удосконалюю резюме, але мені стало цікаво проаналізувати чому в Швеції роботу знайти не вдається. 10 причин, чому я не…

Я неодноразово писала про те, як “scratch your itch” допомагає мені пропливати життям. Чухати те, що свербить — означає не ігнорувати внутрішній імпульс, а робити з ним хоч щось. Оглядаючись назад, переконуюся: це найкраща порада, яку я можу дати в більшості ситуацій. Я ніколи не робила того, чого не любила І на різних етапах любила…

Я африканка. Все, що видає в мені латиноску, — це любов до картоплі. Сталося так, що народилась я білошкірою українкою, і наша з Україною доля сплетена в одну косу, але я дуже добре розумію своє походження. Власне, наше походження. Бо якщо прибрати лейби штибу «раса», «тип», «зовнішність», залишається лише той факт, що всі ми походимо…

Мене часто питають як я все встигаю. Дідька лисого я, звісно, щось встигаю, але роблю багато різних речей — можливо тому виникає така ілюзія. Таких, як я, Барбара Шер називала “сканерами” — люди, яких цікавить багато речей. Проблема сканерів полягає в тому, що їм важко поскладатися — хочеться все й одразу, а клонуватися нема можливости….

Дитині 8, дитина почала сама тусуватися з ровесниками, тому для нас це черговий етап перебудови, адаптації та нових викликів. Є сумно, є смішно) Сепарація — це процес поступового емоційного та фізичного відділення дитини від батьків, природний та необхідним для формування автономности, самостійности та соціальної компетентности. Це той шлях, на якому дитина вчиться бути окремою людиною,…

Днями я спитала свого семирічного сина: як називаються люди, які ненавидять инші раси? Правильна відповідь була “расисти”, але він спитав: «Білі?» Я сміялась, бо, як то кажуть, “устами дитини”. Це була відповідь, яка вловила закономірності у світі дорослих краще, ніж нам то зручно визнавати. Расизм як система, а не емоція Расизм — це не просто…

Людям притаманно скороненавидіти. Назбирана в буднях лють на побутові дрібниці, на все, що випадає з зони нашого контролю, потребує виходу, і медійний наратив часто підкидає, куди її спрямувати. Там усе чітко пояснено: є добро, є зло, зло нападає на добро й має бути покаране. Трьох правд бути не може, бо це надто складно для скороненависти,…