чому знайти роботу важко

Чому я не можу знайти роботу в Швеції?

Еміграція Психологія та розвиток Суспільство і культура

Маючи купу досвіду, включно з шестирічним досвідом еміграції в Емірати, мені не вдається знайти роботу у Швеції вже майже три роки. Я ніколи не сиджу без діла: навчаюся, працюю на українській роботі, волонтерю, і, звісно, безконечно удосконалюю резюме, але мені стало цікаво проаналізувати чому в Швеції роботу знайти не вдається.

10 причин, чому я не можу знайти роботу в Швеції

Я не спокійна і не впевнена в собі

Ринок праці любить людей, які звучать так, ніби вони точно знають, хто вони, чого хочуть і куди йдуть. А я — людина сумнівів, аналізу, складности й постійного переосмислення. А ще — згусток нервів.

Мій досвід занадто багатогранний

Я не вкладаюся в одну просту категорію. Готелі, комунікація, дослідження, координація, тексти, редагування, відеоредагування, озвучування, йога, аналітика, культура, освіта, права людини, міграція, міжкультурні студії, дата-аналітика, особисті проєкти, мови, переклади. Для мене це складається в цілісну картину. Для працедавця — ні.
Навіть людям, які хочуть мені допомогти, я не годна пояснити, хто я і що можу. І я їх розумію. Бо можу я задофіга і це звучить як всього потроху і нічого по суті.

Я не вмію себе продавати

На співбесідах часто перемагає не найглибша чи найздібніша людина, а та, яку можна швидко зрозуміти. А мене важко пояснити одним реченням. А ще, я не товар і ненавиджу продажі. Я типовий творець, що хоче концентруватися на природній для мене праці, а не торгівлі.
Почнімо хоча б називати це “самопрезентацією”.

Перфекціонізм

Я надто багато думаю перед тим, як щось сказати, написати чи податися на вакансію. Поки инші просто пробують — я аналізую, чи достатньо хороша ця робота для мене, а я — для неї. Зрештою, в мене немає всього часу світу, щоб кореґувати резюме та особистий лист під кожну вакансію. От якби пошук роботи й був усім, чим я займаюся, тоді так, розумію. Але я зайнята людина!

Моя шведська добра, але я боюся говорити

Я можу читати складні тексти, писати академічні роботи й розуміти майже все. Але через нестачу саме розмовної практики мені страшно говорити. Не хочеться псувати мову, особливо поганою вимовою. Люблю мови.

У мене немає гладкої історії життя

Багато людей ще у 20+ років мають чітку професію, відповідну освіту й зрозумілий кар’єрний шлях. Моє життя було значно хаотичніше, складніше й багатошарове. Моє призначення не поміщається в одну посаду. Жінка-мігрантка у свої майже 40 із перерваною освітою, багатомовністю, травматичним досвідом, соло-материнством, досвідом роботи в сфері гостинности, академічними зацікавленнями та аналітичними навичками, що лише формуються, рухається ринком праці зовсім не так, як людина зі стабільною локальною лінійною кар’єрою.

У мене мало шведського досвіду та шведської освіти

Хоча вони є, і насправді це вже поважний список. Але в Швеції дуже важливо, щоб якийсь швед підтвердив, що ти достатньо нормальна й придатна. І знову почуваюся річчю.

Я не хочу йти на будь-яку роботу

І це може сприйматися як лінь, примхи чи завищені очікування. Але правда в тому, що мій емоційний ресурс, м’яко кажучи, обмежений. Мені потрібна не просто робота на кілька місяців, а стабільність і сфера, у якій я хочу залишатися довго. Шведам це не дуже зрозуміло, бо в них перша особиста квартира — абияка, лиш би своя. Перша робота рендомна — лиш би взяли. А що я тут новенька, то очевидно мала б задовільнятися тим самим. Але мені вже не 18, натомість 18 — років різноманітного трудового стажу й навчання, які невалідні допоки вони не шведські.

Я занадто жива для системи

Ринок праці хоче спокійних, врівноважених, передбачуваних людей із чіткою функцією. Людей, які не ставлять забагато питань, не мають надто багато інтересів і не намагаються поєднати непоєднуване. Не стрибають вище голови і не пропускають кавові перерви. Я не вмію відпочивати, хоч і розумію, що це вміння важливе. Для шведа це карамба.

Я іммігрантка

Навіть якщо цього ніхто не говорить прямо, це впливає на все: на довіру, на сприйняття мови, на культурну відповідність. Я не така, і це видно. Найбільше по тому, що я не вмію і не люблю гратися в смолтоки.

Загалом, те, що тут найважливіше, вони називають “соціальною компетенцією”. Це здатність легко налагоджувати контакти з людьми. І я б сказала, що маю цю здатність, коли почуваюся в своїй тарілці. Але, схоже, я заскладна для цієї тарілки.

Життя не одноклітинне

Корпоративна “подорож” і реальна людська подорож

На корпоративних тренінгах нам втирають про “подорож”, для якої ми всі тут зібралися, але це має бути подорожжю продиктованою, покликаною об’єднати одноклітинних нас чимось спільним. Але ми чомусь не хочемо бачити подорож окремої людини, “шлях митця“, ні, людина має бути статична, чітко окреслена, визначена. Як так сталося — писала тут.

Інтерсекційність і ринок праці

В університеті я вивчаю культуру, міграцію, інтерсекційність. Усі ці явища флюїдні, гнучкі, змінні, комплексні. Крізь цю призму я бачу відсутність базового розуміння того, що кожна ситуація унікальна. Міграція, клас, травма, мова, ґендер, вік, батьківство, здоров’я, освіта, нестабільність, культурна адаптація — усі ці речі перетинаються й формують те, як людина рухається світом і професійним життям. І водночас системи працевлаштування сприймають людей як стандартизовані одиниці.

Замкнене коло ринку праці

Люди змушені подаватися на стільки вакансій, на скільки можуть, щоб мати хоч якийсь шанс. Це, у свою чергу, створює нереальне навантаження на рекрутерів. Довіра руйнується. Рекрутери перестають бачити цілісних людей і починають шукати спрощені сигнали, ключові слова, передбачувані кар’єрні шляхи й безпечні профілі, тому що в них просто немає часу чи ресурсу на глибоку, людиноцентричну оцінку. І це створює замкнене коло.

Шукачі роботи відчувають тиск спрощувати себе, згладжувати власну особистість, приховувати невпевненість і пакувати своє життя в одну чисту й зрозумілу історію. Працедавці ж, перевантажені кількістю заявок, дедалі більше покладаються на механізми фільтрації, які ще сильніше знеособлюють людей. У результаті отримуємо систему, в якій складність стає недоліком, хоча людське життя за своєю природою складне.

Проблема не лише Швеції

Словом, проблема Швеції — проблема не лише Швеції. Здається, це проблема значної частини сучасної Європи. Ми багато говоримо про людиноорієнтованість, людиноцентричність, комплексність, але система наразі залишається тією ж. Саме систему потрібно переосмислити. Хоча б тому, що сучасне суспільство дедалі більше потребує людей, здатних мислити між дисциплінами, адаптуватися, комунікувати між різними світами й орієнтуватися в невизначеності — а саме такі якості лінійні системи часто не вміють розпізнавати.

Чому системи прагнуть ясности

Як аналітик я розумію, що організаціям потрібна певна передбачуваність і мінімізація ризиків. Працедавці оцінюють не лише інтелект чи людяність, а шукають у кандидатах стабільність, комунікацію, надійність, відповідність ролі, здатність функціонувати в наявних структурах. Тож проблема не в тому, що системи загалом прагнуть ясности, ця потреба зрозуміла. Але ясність не може бути важливіша за реальний людський потенціал і здібності.

Частина моєї проблеми, безумовно, у тому, що мої сильні сторони — контекстуальні й інтегративні, а не вузькоспеціалізовані. Системам часто легше розпізнавати людей із однією чітко видимою віссю компетентности: інженер, бухгалтер, вчитель. Але я — складне.

І все ж запитаймо себе на хвилиночку: ви б найняли Леонардо да Вінчі? А на яку посаду?
Як системи ATS прочитали б його резюме? Скільки таких резюме він мав би відшліфувати під різні вакансії? Скільки років проживання у Швеції, знань мови й “соціальних компетенцій” йому б знадобилося?

Причини не знайти роботу

Пишучи, я обговорювала все це з чатом джпт. Чат назвав цю вкладку так: “причини не знайти роботу”. Пореготала, бо дійсно, все це звучить, як відмазка. Ти, що шукаєш роботу, тримайся, я вірю, що ми з тобою зможемо це зробити, коли настане час, і це буде наше місце. Бо дійсно своє знайти або дуже складно, або дуже легко.

Те, що потрібно нам сьогодні, це аналог тиндера для пошуку роботи. Не всі вміють писати й шліфувати свої резюме. А я от вмію — і толку з того. В такому додатку можна було б щиро прописати всі свої зацікавлення, освіту, досвід, побажання тощо, просто вибравши зі списку, а також профорієнтуватися. Ідею забирайте безкоштовно, у мене ще багато.

Підпишіться на оновлення

Loading

Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

читайте нові статті першими

Loading