child writing mom on the wall graffiti

Як ми розпоряджаємось власним часом і які висновки можемо з цього зробити? У книзі “Мистецтво мріяти. Як отримати те, чого справді бажаєш” авторка, Барбара Шер, каже, що проаналізувавши свій день, ми швидше за все виявимо свою належність до одного з типів: “прокрастинатор” або “чудова людина”. До якого належите ви і що з цим робити?

Барбара Шер “Мистецтво мріяти. Як отримати те, чого справді бажаєш”

Дочитую, здається, останню книгу своєї улюбленої Барбари Шер. Цю жінку я кілька років читала перед сном як якусь запасну маму. Часом вона каже про дуже прості, але “успішно” забуті речі, часом – неочікувані з-під иншого кута, часом просто життєві й дотепні. ЇЇ теплий турботливий тон, нескінченний оптимізм, практичне визнання того, що ми звичайні люди з обмеженими, але ж можливостями, завжди надихають. Барбара (1935-2020) – мама, мотиваційна спікерка, психоаналітик, яка явно випереджала свій час прогресивними ідеями, зокрема дуже гостро кидається в очі її фемінізм.

Барбара Шер

Wishcraft – її найвідоміша і, як на мене, найнудніша книга. Однак, є там, звісно, і корисні ідеї. Одна з них вдало лягла на мої нещодавні міркування: це і є життя. Барбара Шер говорить про це так: “як ти проводиш свої дні – це те, як ти проводиш своє життя”. Життя складається саме з маленьких щоденних деталей, і це і є найважливіше.

В одній зі своїх книг Барбара писала про те, що врешті неважливо чи ми хороші батьки, важливі ті моменти, які запам’ятаються нашим дітям, і ці моменти ми можемо створювати самі. Це крута ідея, що дає нам віжки в руки. Допустімо, весь тиждень ти не мала ресурсу і огризалася на бідну дитину, але в кінці тижня ти взяла ту дитину в свої руки, міцно обійняла і сказала: слухай, в мене важкі часи, але я хочу, щоб ти знав/-ла, що ти дуже важливий/-а і я тебе страшенно люблю. Чи зробити разом який несамовитий (вафельний гг) торт. Десь так створюються моменти, що пам’ятаються.

Прокрастинатор чи чудова людина

Вернімось, однак, до наших днів. Барбара радить проаналізувати як саме ми розпоряджаємось часом. Отак взяти тиждень і розписати: в понеділок вранці я робила те, в обід те, ввечері те. Тоді, каже Барбара, швидше за все ми виявимо одну з двох речей:

  1. Я й не уявляла, що марную стільки часу! (прокрастинатор)
  2. На моєму намогильному камені напишуть “Чудова людина. Навколо неї всі були нагодовані, чисті і щасливі”. (чудова людина)

Прокрастинатор

Я завжди підкреслюю, що не вірю в прокрастинацію. “Прокрастинація” позначає якісь инші незакриті потреби чи пріоритети. У першому випадку Барбара Шер каже: внесіть свої уникаючі патерни в графік. Умовно, виділяємо годину на день на “прокрастинацію” (одну, дві, три години на тиждень, все гнучко і в межах ваших особистих можливостей). Цю годину ділимо на два: пів години на ціль (робимо найменші крочки в тому, що вважаємо потрібним та ніяк не візьмемось робити), а в другі пів години змушуємо себе все відкласти і робити яку завгодно фігню: плювати в стелю, вишивати хрестиком, дивитись серіал. Другі пів години – це час, який належить лише тобі, коли офіційно можна робити будь-що для себе або робити абсолютно нічогісінько. Це протиотрута до прокрастинації.

Чудова людина

У другому випадку Барбара Шер каже таке. Якщо вам цілковито в кайф прибирати, готувати, відмивати і розважати своїх домашніх – все ок, – хай ніхто не сміє розповідати вам, що варто б зайнятися чимось важливішим чи цікавішим. Але якщо є відчуття нудьги та захлинання рутиною – спиніться. Життя одне, живемо ми його раз, тож маємо мати те, що хочемо. Не знаємо чого хочемо? Пишемо список всього, що хотіли б зробити за життя, а тоді викреслюємо все, чого не можемо зробити впродовж наступних півроку. А тоді робимо речі з короткого списку і показуємо ближнім вогник у власних очах, – це допоможе дітям побачити вас як ту, що любить життя та надихає любити себе. Ось цінність.

“Егоїстичні” люди люблять усім серцем. Можливо, вони не турбуватимуться про ближніх від колиски до могили, але вони роблять дещо краще: діляться даром самоповаги і сили, і свободи. Саможертовні творять пута провини. Якщо твої діти дивляться в твої очі і бачать захоплення, вони отримали добрий світ. Якщо ти така втомлена і зла, що не здатна ними насолоджуватись, те, що вони відчуватимуть, це “Мені байдуже до різдвяного подарунка чи обіду. Чому ти ніколи не посміхаєшся?

Барбара Шер “Мистецтво мріяти. Як отримати те, чого справді бажаєш”

Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

читайте нові статті першими

Loading