Що треба знати про садочки?

виховання материнство
Мій досвід стосується трьох приватних сихівських садочків (пробні дні у двох та адаптація в одному), тих кращих, де моє око, натреноване десятьма роками у сфері обслуговування, невпинно намотувало деталі, вишиваючи з них картину стану справ. На що звернути увагу, обираючи садок (а то й не обираючи, бо часто обирати не доводиться), яка ситуація з садками в Україні і в чому полягають можливості для росту.

Адаптація

Це процес, у якому беруть участь мінімум троє: опікун, вихователь та дитина. У кожної дитини свій рівень готовности до садка, це залежить від багатьох факторів: віку, готовности сепаруватись від батьків, потреби в соціалізації тощо. Дитині потрібен час, щоб адаптуватися до нових місця, людей, прив’язатися до вихователя, довіритись йому, і… відпустити маму чи тата.

 

Що я спостерегла:

погано підібраний персонал (садок це перш за все персонал, – дитину повинні оточувати правильні дорослі);

– лестощі і брехня (якщо персонал манірно всміхається і каже мені те, що я хочу почути, немає жодних гарантій, що мою дитину не вдарять десь у туалеті, так, щоб ніхто не бачив, – це рівень людини).

Атмосфера

 

Реґламентація вбиває.

Зрозуміло, що дитині потрібні орієнтири типу порядку та приблизного часу дій: роздягнутись, туалет, мити руки, трапеза, мити руки, гра, гуляти, спати і т.д. Але надчаста зміна роду діяльности травмує, діти не встигають реагувати, це нагадує коротке замикання у мозку. Дитячий мозок гальмуватиме з легкістю перемикання задач аж до 12. І це окей.

 

Накази вбивають.

Сиди, стій, встань, їж, бався, роби як всі. Вільна гра – ось, що напевне потрібно у віці до 4ох. Максимальна свобода вибору в ім’я розвитку здорової особистости. Здорове залучення до спільної діяльности: приєднуйся, бо це весело, приєднуйся, якщо хочеш.

 

Метушня вбиває.

Швидко, ану швиденько, бігом, робити те, робити се, весь час кудись поспішати. Ми покоління невротиків, може варто зупинитись вже зараз?

 

Насильство вбиває.

Ну чого ти плачеш? Я сказала не бігати! Не можна!
Дитина не плаче без причини. Дитина потребує руху. Дитина потребує поваги та пояснень. Дитина копіює дорослих.

 

Шум вбиває.

Зрозуміло, що в садку достатньо шумно: хтось плаче, хтось сміється, хтось б’ється за іграшку, хтось дирдирдиркає, як трактор. Але садки зловживають як самою музикою, так і її гучністю, що призводить до надмірного сенсорного перезбудження.

Здоров’я

Зворотній зв’язок

В сучасних садках зазвичай прийнято надсилати батькам фото- та відеозвіти за день. Звісно, це ретельно дібрані пазли дійсности, де у всіх все добре. І цього не досить. Тому якщо садок не пропонує зворотнього зв’язку, варто насторожитись: чи зацікавлений він у нашому з дитиною спокої та власному прогресі?
Батьківські чати можуть бути скалкою в дупі, бо не всі батьки здатні стримувати шквал емоцій та словесний понос, однак комунікація батьків та адміністрації вкрай важлива, це рушійна сила змін. Ідеально, коли є односторонній чат, в якому садок викладає оголошення, важливі новини та фотозвіти, та ще один/два чати, де батьки можуть висловитись та поговорити між собою, а також спільно з адміністрацією садка, виявити проблеми та продуктивно відреагувати на них.

Наш досвід, чи то пак історія моїх помилок

Зробити все можливе

Часто батьки не мають розкоші вибирати віддавати дитину в садок чи ні та вибирати в який саме. Однак кожен з нас може зробити все можливе, аби пом’якшити дитині адаптацію, перш за все компенсацією любов’ю, максимальним терпінням та попередньою домашньою підготовкою.

 

Навики, що допоможуть дитині адаптуватись

Книжки, що можуть допомогти дитині адаптуватись

1. Віммельбух про дитячий садок

Видавництво ПЕТ, 2021
Для малят, які ще не дуже дружать з текстом

2. Мишеня Тім іде до дитячого садочка

Казаліс А. Видавництво Перо, 2019
Частина серії

3. Світлана Ройз – Я сьогодні йду в садок

Видавництво Книголав, 2019
Книжка з віконцями

4. Юстина Беднарик – Дуся і поросятко Гав. Перший день у садочку

Видавництво Урбіно, 2020
Частина серії

Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.