Лактостаз

годування грудьми здоров'я травми

Швидше за все я б не бралася про це писати, якби не особисті фобії та досвід. Ще в час вагітности лактостаз звучав як синонім до апокаліпсису, – здавалося, що гіршого статись не може. Але практика показує, що лактостаз може як статися ні з того, ні з сього, так і розсмоктатися (немовля – 1 шт).

Що таке лактостаз

Лактостазом називають початкову стадію маститу, якій цілком реально самозарадити, якщо знати як. На хлопський розум та й у перекладі то застій молока. Виникнути він може зі щонайрізноманітніших побутових причин: перетиснули білизною чи уві сні (в позиції на боці чи животі), внаслідок травми, незадовільної гігієни, неправильного прикладання тощо. В моєму випадку це ставалося внаслідок спання напів на животі напів на боці, а ще коли Прибулець тренувався робити відбивні, або дряпався, щипався і танцював гопака.

Як уникнути лактостазу

В решті я чемна: не перетискаю груди ні білизною, ні одягом, ні слінгами, ні пасками безпеки, ні власними руками при годуванні, годую не те, що на вимогу, а часто пропоную груди (і Прибулець рідко коли відмовляється), годую поки малюк добровільно не покине те діло, багато п’ю (води. ну, скільки хочеться, не забуваю), не користуюсь дурниками, пляшечками, накладками на пипки, сумішами, не мию груди з милом☝️і тд. Ще, буває, стресую, але як без того.

Як допомогти при лактостазі

Позу для годування не міняю майже ніколи, і не вірю, що це має значення, хоча тут розходяться думки навіть консультантів з грудного вигодовування.
Проявляється лактостаз як затвердіння у якійсь частині груді з дискомфортом/болем і може супроводжуватись почервонінням шкіри і температурою. Я справлялася з цим так:

І все. Лактостази у мене тривали від одного до двох днів. Понад три-чотири дні, спробувавши все, що вище і не отримавши полегшення, я б звернулася до консультанта. Радять ще прикладати до груді щось тепле під час годування, вживати більше теплої рідини та прикладати листя капусти між годуваннями (в листку прорізається дірка для пипки, і листок прекрасно вписується в галявину; міняти потрібно раз на 20хв.; це порада з чудового ряду тих ‘бабусиних’, що підтвердились науково)

Існують також рекомендації підціджуватись у складніших випадках, але особисто в мене зціджофобія або абсолютне психологічне неприйняття зціджування, і на разі чудово обходилась без нього. У будь-якому разі, якщо будете до того братись, пам’ятайте, що болю бути не повинно. Біль вказує на те, що щось не так. У блозі Ніни Зайченко
можна знайти практикум із безболісного зціджування та багато иншої корисної інформації.

Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

читайте нові статті першими

Loading