– У вас соска впала. У ВАС СОСКА ВПАЛА!, – оглянувшись на чоловічий голос, розумію, що звертається він до мене.
– Ми не користуємося дурником, – кажу йому я.
– Якась дурна, – подумки знизує плечима чоловік і йде собі. Адже ось дурник, ось малюк, – зв’язок очевидний, для чого випендрюватись?
Дурник… У цьому чарівливому слові ховається загадка й невловима сила. Флер дитячої невинности та шарм глибини людської думки. М’який та ніжний, мов подув весняного вітерця, та відданий, як материнське серце… Ах, дурник…
Ніколи б не прийшло мені до голови скористатися подібним девайсом, просто тому, що асоціація в мене одна: затичка. А чого мені затикати таке янголятко?
Але розгорнімо сей сувій у деталях.
Трохи історії
Не зважаючи на те, що перша офіційна згадка про дурник датується XV сторіччям, щось мені каже, що з тих чи инших причин дітям тицяли щось погризти/посмоктати у всі часи. Зашкал децибел дитячого рьову, нудьга, прорізання зубок, – треба ж якось виходити з ситуації.
☝️Навіть Мадонна бувала надто зайнята, щоб давати Ісусу цицю! Та й сам Ісус певно не надто горів бажанням смоктати жіночу плоть. ‘Повивалюють ото’, – любив приказувати молодий Ісус. І поправляючи на переніссі окуляри, перетворював цицьки на бурдюки для вина.
В різні часи у різних регіонах у подібних клуночках можна було знайти що завгодно: кості, м’ясо, сало, хліб, фрукти (ніблер еге?), цукор, мак (спасибі, що не героїн), саму ж шматинку могли й вимочити в алкоголі ?. Отак мучились і перебивалися аж поки в 1901ому не виручив усіх хто б це міг бути? ? один фармацевт, цілком випадково заробивши на тому мільйони. Ну я не стресую, люди заробляють і на потрібних речах, слава Богу, просто терпіти не можу, коли заробляють на дітях, та ще й при живій циці матері. Втім, цей продукт довший час вважався чимось для бідніших верств населення, а міф про шкоду для зубів з’явився вже в 1909 році.
Чому ні
- конфуз із пипкою (nipple confusion). Ось зручна сформована тверденька пипка, – смокчи собі і всьо, – думає малий ледар. І ходить в результаті голодний. І не може збагнути як їсти ті груди, і робить мамі на пипках рани, і циця не продукує достатню кількість молока, і всі нервуються, і кричать, і все, апокаліпсис. Або ні.
- отит. Того болю я й ворогу не побажаю, це дуже-дуже-дуже боляче. Дослідження стверджує, що використання дурника збільшує шанси на вушні інфекції.
- проблеми з зубами. Якщо не користуватися дурником понад три роки, біди не мало би статися. Однак загалом його використання загрожує випинанням або кривизною передніх зубів.
Чому так
- запобігає ДСРС під час сну. Ну, так каже дослідження. Але у мене це чомусь викликає даблфейспалм. Кілька сотень опитаних, і незначна перевага дурника у висновку. Можливо, незначну перевагу також оплатив якийсь фармацевт, але от один з авторів дослідження пояснює це дуже просто: шматок дурника, що виступає з ротика, не дозволяє дитині задихнутися. ДСРС взагалі звучить як
невідома фігняякісь коліки, – систематичні повтори певної ситуації, яким не знаходять логічного пояснення. Я думаю, що ДСPС – це коли дитина задихається з тих чи инших причин, отак от просто. Це означає, що коли дитина спить поруч з Вами з ручками поверх власної ковдрочки, вона під близьким контролем і низьким ризиком. Я бачила на власні очі як легко малюк може захлинутися в своєму ліжечку, у власне всіма рекомендованій позиції на спині. Якраз в позиції на боці я такого не спостерігала ні разу. Але той самий автор робить зовсім инший висновок, аніж я: давайте, мовляв, дурника, просто не зразу. - дурник допомагає дитині не смоктати пальці. Ну смокче дитина пальці, ну і шо? Вірогідність того, що їй це не минеться така мала, що аж смішно. Може частіше годуйте бідолаху грудьми? Прибулець щоправда примудряється це суміщати ?. +дурник також має шанс стати поганою звичкою.
- шоб не репетувало. Якщо малявка репетує при доброму здоровлі, отже, всім начхати на її потреби уже якийсь час. Якби існувала подібна статистика, відсотків з 70 було б, мабуть, ‘візьміть мене на ручки’. Візьміть її на ручки! ?
- якщо у вас проблеми з грудьми. (ллє як з віжра, висить на грудях, рани тощо) – викличте консультанта з грудного вигодовування. Якщо вона ‘пропише’ дурника, я здаюсь.
Чому справді так
Дослідження каже, що є випадки, в яких використання дурника таки виправдане: недоношеність і мала вага при народженні, ризик гіпоглікемії, коли малюк має потребу в ранній оральній стимуляції для підтримки і розвитку смоктального рефлексу тощо.