Стаття 9: популярно про книгу Ґрентлі Дік-Ріда «Пологи без страху» чи то пак вона ж скорочено.

вагітність книги пологи спорт харчування

Немає справи більш невдячної, аніж привселюдне висловлення єретичної точки зору.

 

Фізіологічно досконалий людський організм не знає більшого парадоксу, аніж біль при пологах, що перебігають нормально.

 

Я виявив, що чимало провідних гінекологів не згідні з проведенням допологової підготовки жінок. Я нерідко чув від них: «Для нас краще, коли жінки нічого не знають про пологи. В будь-якому випадку – це наша робота, а не їхня». Це була справжня війна чоловіків проти жінок. Акушери вимагали, щоб жінки знаходились у цілковитому невігластві щодо пологів і не ставили ніяких запитань, більше того, щоб вони сприймали покірно будь-яке медичне втручання, хоча подібне втручання часто було невиправданим і піддавало ризику дитину.

Ґрентлі Дік-Рід

Науково-популярна книжка, корисна як майбутнім матерям, так і акушерам, вважається настільною книгою в акушерстві, проповідуючи не що инше як нормальні здорові пологи, ухти. Перших 50% книжки невтомно повторюють, що коли ви собі не забиватимете голову дурницями і гарненько розслабитесь під час пологів і знатимете заздалегідь що робити, то все пройде безболісно. Дік-Рід дійшов інтуїтивно до простих, а отже, геніальних, речей, які ще довго доходили до лікарів науковим шляхом, і я так само інтуїтивно з ним погоджуюсь.

Дік-Рід та його дружина Джесіка вважаються батьками сучасного акушерства. Він вирвав жінку з пологів у стані непритомности від анестезії та страху, вона запровадила курси підготовки жінки до пологів. Не зважаючи на те, що ідеї Дік-Ріда прості і логічні, як двері, йому довелося добряче за них поборотися з книжниками та фарисеями.

Зважаючи на те, що книзі цій уже майже сторіччя, її можна було б суттєво скоротити. Проте єдина глава, яку я повністю опускаю в подальшому тексті – 10-та. Почитайте її собі окремо, якщо ви – лікар або ґік, бо вона обертається навколо особливостей та властивостей матки тощо.

Курсивом виділено цитати, звичайним шрифтом – переказ чи власний текст.

Про стрес:

Народження дитини – не монополія жінки. Це основна подія в житті трьох людей – батька, матері та дитини. Часто при пологах чоловіки страждають більше, аніж породіллі.(…) Досвід минулого показує, що найчастіше під час небезпеки жінка перш за все намагатиметься врятувати свою дитину, тоді як чоловік – жінку. Однак це не означає, що жінка не любить чоловіка, чи що чоловік менше любить дитину, просто ілюструє інстинктивний прояв любови.

Активно грубі чоловіки зустрічаються не так уже й часто, проте жінка може страждати і від звичайної неуважности. Чоловікам необхідно переглянути своє ставлення до жінки під час вагітности, і вділяти більше уваги не бурним пристрастям, а дбайливому до неї ставленню. Якщо чоловік знаходиться неподалік від дружини, постійно розділяючи її напругу, то життя вагітної проходить під «хорошим корисним стресом» – так визначає Ганс Сельє стан жінки, що готова протистояти всім невдачам. Беззахисність жінки часто межує з величезним сум’яттям, розчаруванням, «внутрішніми зривами», деколи з постійним бажанням виправдовуватись. Вона може регресувати і фізично, й емоційно, може втекти назад додому, до мами, почати уникати чоловіка і проклинати заміжжя. Необхідно пам’ятати, що останні наукові відкриття показують, що кожна сильна емоція матері, чи сум, чи просто різкий перепад настрою, через пуповину доходять до плоду.

Артур Янов пише: «Сльози необхідно вивчати, тому що за складом вони дуже близькі до крови: за винятком червоних тілець, вміщають ті ж елементи. Спільно з Вільямом Фреєм (..) ми займаємося вивченням біохімічного складу сліз. Доктор Фрей виявив в них велику кількість гормонів стресу. Проте подібні гормони відсутні в сльозах, викликаних (..) запахом цибулі. Якщо дійсно зі слізьми з організму виводяться стресові гормони, то стримування плачу може призвести до накопичення в організмі небажаних гормонів. Ми вважаємо, що плач є важливою біологічною функцією, проливання сліз – невипадкове, це спосіб уникнути неврозу.»

 

Про необхідні фізичні вправи

Покладіть долоні на нижні ребра, підніміть голову, розправте плечі.Повільно вдихніть ротом, завповнюючи верхні та нижні відділи легень. Вдихнувши стільки повітря, скільки можете, почніть видихати – повільно та повністю. Для того, щоб видихнути залишки повітря, злегка нахиліться вперед. (…) Цьому заповільненому і глибокому диханню необхідно присвячувати 5-10 хвилин щоранку й щовечора.

У передній частині тазу знаходить напівсуглоб лобковий симфіз. Це волокнистий хрящ, що з’єднує дві лобкові кістки тазу. Під час вагітности він розм’якшується і при пологах може розходитися в сторони. Цей хрящ можна заздалегідь розпрацьовувати, що полегшить пологи та допоможе уникнути болю в спині (під час вагітности та пологів).

Встаньте на коліна і зіпріться на руки, розставте долоні приблизно на 30см, коліна – на 20см, бедра – перпендикулярно до підлоги. З глибоким вдихом повільно прогинайте спину, стараючись підняти сідниці як можна вище, потім, видихаючи,  повільно вигинайте спину. Разом з тим напружуйте м’язи тазу, сідниць і бедер. Повторіть вправу 10 разів, без різких рухів.

Инша вправа: встаньте попід стіну, п’ятками на відстань близкь 15см від неї, і спробуйте доторкнутися до стіни поясницею. Або, лежачи на ліжку чи підлозі, старайтеся надавити щосили поясницею на опору.  Виконувати обов’язково плавно.

Під час пологів жінка проводить чимало часу з розведеними вбоки розслабленими бедрами, тому корисно буде попрацювати над внутрішніми м’язами бедер, аби під час пологів було комфортніше. Вправа нижче також розпрацьовує колінні та тазобедренні суглоби, покращує тонус м’язів ніг. Крім того, це найкраща поза для пологів.

Станьте на носки, а тоді сядьте навприсядки, балансуючи на пальцях. Покладіть долоні на коліна і розведіть ноги вбоки якнайширше, тримаючи при цьому спину якнайпряміше. Якщо важко з рівновагою, можна притримуватись за щось рукою. Повторити 5 разів.  Якщо незручно навприсядки, можна натомість лягти на спину, підняти коліна і притиснути їх до грудей, ступні всередину, долонями розсунути ноги якнайширше. Або, сядьте по-турецьки, з’єднавши ступні і  нагніться вперед, обережно притискаючи коліна до підлоги. Сідайте по-турецьки за найменшої ж можливости, старайтесь розслабитись у такій позі, розмістивши лікті на колінах, прогнувшись у спині, опустивши голову та заплющивши очі.

Щоб зберегти груди пружними та допомогти молоку прибувати, під час і після грудного вигодовування робимо вправу: обхопіть однією рукою другу вище зап’ястка і підніміть руки на рівень плечей. Стискаючи шкіру, пройдіться рукою вверх передпліччям, водночас напружуючи м’язи руки і грудної клітки. Розслабтесь і повторіть знову.

Тепер глибоко вдихніть і затримайте дихання на 10 секунд. Розслабтеся. Повторювати протягом дня.

Міцно стисніть піхву і задній прохід і водночас напружте сідниці. Затисніть це все діло в такому стані на якийсь час, а тоді повільно розслабтесь. Рекомендується робити по 12 разів дівічі на день.

Обличчя – чудовий показник розслаблена жінка чи ні. Якщо ваше обличчя напружене під час пологів, отже, і решта тіла також. Існує близько 60ти лицевих м’язів, і вважається, що лице піддається релаксації найгірше.

Піднявши руку на 5см над ліжком, дайте їй вільно впасти. Таким чином випрацьовується усвідомлення напруги в м’язах, що значно спрощує осягнення практики глибокої релаксації.

Корисно також і під час пологів.

Ляжте на ліжку на лівий бік і закиньте ліву руку за спину, так, щоб вона спокійно лежала вздовж тіла. Праве плече повинне підтримуватись подушкою. Права рука, злегка зігнута в лікті, спокійно лежить біля подушки. Голову покладіть на подушку, обличчя поверніть до правого плеча, припідніміть підборіддя, щоб полегшити дихання. Губи повинні бути розкриті, м’язи щелеп розслаблені. Ліву ногу треба витягнути вздовж ліжка, злегка зігнувши в колінному і тазобедренному суглобах, а праву ногу треба згинати доти, доки коліно не опиниться на одному рівні з верхньою частиною живота. Під праве коліно і бедро можна підкласти велику тверду подушку для підтримки. Зробіть два-три глибокі вдихи. Дихання повинне бути черевним, і при кожному видиху тіло повинне розслаблятися все більше.

Можна вправлятися і на правому боці, але на пізніших термінах надається перевага лівому боку.

 

Про харчування

Шлунок не повинен бути порожнім чи переповненим. Для попередження нудоти корисно протягом всієї вагітности харчуватися часто і невеликими порціями. Добре носити з собою трішки сухарів, крекерів тощо. Часті перекуси фруктами і продуктами, багатими на білки, допомагають уникнути втоми. Вітаміни групи В, особливо В6, допомагають запобіганню нудоти.

Про пологи

Відомо, що при пологах вдома як мінімум третина всіх жінок надає перевагу народжуванню стоячи рачки, просто заради комфорту, незалежно від розташування плоду.

280 днів – це умовне число днів вагітности, розраховане від першого дня останньої менструації (дійсна середня тривалість від зачаття до народження оцінюється в 267 днів). Однак дитина вважається доношеною і абсолютно нормальною, якщо народжується у будь-який час між 253 і 281 днями вагітности. Отже, не варто думати, що дитина, народжена на десять днів раніше чи пізніше очікуваної дати, недоношена чи переношена.

Три ознаки, що дають зрозуміти, що пологи розпочались:

1) ритмічні скорочення матки відчуваються як тиск у черевній зоні, але особливого дискомфорту зазвичай не приносять; матка стає важкою, тиск може відчуватися по всьому животу; важливість ознаки не в самому факті скорочення, а в його ритмічності; вагітна жінка може відчувати деякі скорочення і за кілька тижнів до того, як дитина народиться, але якщо не встановлюється регулярний і тривалий ритм, то вони, як правило, зовсім не означають початок пологів; справжні перейми повинні повторюватися кожні 10-15 хвилин (хоча можлива й инша періодичність); поступово інтервали зменшуються, до тих пір, поки скорочення матки не починають повторюватись кожні 3-4 хвилини; варто зауважити, що в період між переймами, коли живіт розслаблений, болю не відчувається;

2) відходження вод; плідний міхур може повільно протікати, а може й раптово розірватися, і тоді води виходять сильним потоком; час від часу таке стається і до того, як починаються ритмічні скорочення матки  – частіше так відбувається з наступними дітьми, а не первенцями; при розриві плідного міхура біль не відчувається; якщо води відійшли, вартує відразу повідомити про це лікаря; ритмічні перейми, якщо вони ще відсутні, можуть настати через годинку-дві, а можуть не початися і протягом двох-трьох днів;у будь-якому випадку це показник того, що пологи настануть скоро, тому після відходження вод жінці краще знаходитись під наглядом лікаря;

3) поява кров’янистих виділень; може відбутися незначне виділення слизу і кров’янистої рідини; це зазвичай відбувається після початку скорочень матки для розширення каналу шийки матки – таким чином витісняється слизова пробка, яка зберігала канал закритим під час вагітности.

Отож, пологи розпочались і лікаря повідомили. Тепер своїм девізом треба зробити слова: «поспіх ні до чого – часу досить». Без метушні, без зайвих хвилювань починаємо готуватися до від’їзду. Так, день настав, але це не привід для шквалу активности – востанні хвилини все одно багато не зробиш. Але з иншого боку, якщо ви трішки відволічетеся, це допоможе матці взятися за роботу і без вашої прискіпливої уваги. Не турбуйтеся, лікар чи акушерка порадять, коли варто їхати в пологовий будинок.

В палаті жінка перевдягається і готується до огляду лікарем чи акушером. Ця підготовка повинна бути погодженою з письмовими інструкціями її власного лікаря. Не роблять клізм, не голять промежину, не дають ніяких заспокійливих чи стимуляторів пологів, якщо тільки про це не сказано в письмових вказівках лікаря, але навіть у тому випадку необхідно отримати дозвіл самої вагітної.

Письмові розпорядження можуть також включати прохання не використовувати звичайні (як зовнішні, так і внутрішні) огляди, прохання необмежувати свободу вагітної у пересуванні і зміні поз. Добре, якщо чоловік чітко ознайомлений з побажанням дружини, і може відстояти її інтереси, щоб звільнити від зайвих турбот.

Якщо плідний міхур розірвався, жінці потрібно залишатися в ліжку до тих пір, поки не закінчиться огляд, поки не з’явиться впевненість у тому, що голівка дитини добре розташована і немає небезпеки заплутування пуповини. Під час медичного огляду лікар також оцінює, наскільки просунулись пологи, визначає розташування дитини.

Я не прихильник того, щоб під час початку першого періоду пологів жінку весь час просили розслаблятись, якщо вона сама цього не бажає, якщо вона не подолала всіх труднощів науки релаксації і не надто обізнана в цьому мистецтві. При звичайних пологах я надаю перевагу тому, щоб жінка була в її звичному стані, за можливости бадьорою та готовою слухати інструкції, щоб вона знала, що відбувається, щоб могла чути підбадьорювання присутніх. Але як тільки з’являться ознаки скорочення матки, породілля зразу ж повинна звернутись до себе і якомога більше розслабитись. Часу поміж переймами достатньо для спокійного відпочинку. (…) Перший період пологів повинен характеризуватися непорушним спокоєм, без розумової і фізичної напруги породіллі. Як на мене, найкраще для неї в цей час – розмірковувати про те благо, що дароване природою жінці, – щастя дати життя новій людині, а для навколишніх – постаратися підвищити рівень її впевненостив успішному результаті пологів.

Деколи, коли пологи просуваються повільно, щоб допомогти породіллі спокійно відпочити і поспати, корисно дати їй слабкий заспокійливий засіб.Декілька годин сну, особливо, якщо початок розкриття матки припав на нічний час, не дадуть жінці втомитися фізично і психологічно,тим більше, що втома стає причиною того, що будь-які відчуття починають сприйматися як болючію Здоровий глузд прийому заспокійливого в цьому випадку не варто плутати з використанням засобів для зменшення болю. Жодна жінка не повинна залишатися без сну протягом першого періоду пологів, який деколи затягується до 15 годин і більше. Нерідко буває і так: пологи починаються, інтенсивність переймів наростає, а коли жінка прибуває до лікарні, вони зменшуються чи навіть припиняються. Ця п»прихована фаза» не повинна змусити всіх перелякатися, не треба починати робити уколи в спробах пришвидшити події, не треба змушувати жінку безконечно прогулюватися туди-сюди коридором. Необхідно щоб як для персоналу пологового будинку, так і для пари майбутніх батьків, факт прибуття в лікарню зовсім не означав, що пологи повинні відбуватися з певною швидкістю і завершитися за цілком конкретний термін. Зосередження на тому, що пологи повинні просуватися якнайшвидше, насправді призводить до стримування їх перебігу і навіть може зупинити їх зовсім.

Важливо, щоб сечовий міхур породіллі був порожнім і щоб вона частіше користувалася ванною під час ранньої стадії пологів. Тепер же їй слід лягти в ліжко і повністю розслабитися – всі суглоби повинні бути вільні і злегка зігнуті. Якщо вона лежить на боці, то під коліна і стегна потрібно покласти велику щільну подушку. Породілля повинна сумлінно позбутися всієї м’язової напруги – стегон, нижньої частини живота, спини, тазу.

При вступі пологів у другій період, або, як його ще називають, стадію вигнання плоду, жінка не тільки ясно усвідомлює його початок, а й відчуває велике полегшення. Тепер вона може брати активнішу участь у пологах. Біль у спині зникає, все всередині живота рухається вперед і незабаром, через годину або дві, якщо вона гарненько попрацює, народиться її дитина. Можна сказати, що з початком другого періоду починаються пологи. Коли встановлюється другий період, порядок пологів змінюється. Пацієнтці не слід дозволяти сильно тужитися, їй необхідно тільки підтримувати дихання при кожній переймі згинатися вперед, щоб збільшити тиск на верх матки. Велика помилка – надмірним зусиллями м’язів виснажити жінку вже на початку другого періоду. Матка відмінно виконає цю роботу сама, вона потребує лише мінімальної допомоги. Під час другого періоду потуги і перейми, що вимагають фізичних зусиль, стають дуже частими, розслаблення під час сутичок можливе лише короткочасне, тому, як тільки перейма закінчується, матері слід спертися на опору, заплющити очі, один-два рази глибоко вдихнути і видихнути, і постаратися якомога більше розслабитися. Перейми можуть наступати через кожні п’ять-шість хвилин на початку другого періоду і через дві-три в кінці.

Породілля повинна бути розміщена на пологовому ліжку під кутом близько 45 градусів. Кут змінюється відповідно до бажань матері. Під час перейм вона нагинається вперед, коліна при цьому знаходяться поруч із пахвами. Коли породілля охоплює ноги під колінами і починає розгойдуватися вгору і вниз, її ступні повинні обов’язково підтримуватися стременами або помічниками. Породілля може надати перевагу знаходитися не в ліжку, а притулитися до стіни навпочіпки або встати на коліна – в будь-якому випадку необхідно, щоб її підтримували. Погойдування тазом і стегнами, стояння на колінах або навпочіпки надає велику допомогу, якщо дитина перебуває в задньому вигляді або тазовому передлежанні. Помічники, спілкуючись з породіллею повинні зробити все можливе, щоб визначити найбільш зручне для неї положення. Лікар або акушерка, якщо в цьому є необхідність, можуть не полінуватися, встати на коліна і постелити стерильне простирадло прямо на підлозі під пацієнткою.

Якщо добре спрацьовує виштовхувальний рефлекс, жінка нахиляється вперед і на піку кожної перейми робить виштовхувальні зусилля. Як тільки починається перейма, вона повинна зітхнути раз або два, і потім тужитися в той час, як перейма зростає, зберігаючи рот розслабленим, губи злегка розкритими, видихаючи повільно і спокійно. Вона може ще раз додатково вдихнути, якщо це потрібно. Немає потреби у великих зусиллях, породіллі не слід затримувати дихання надовго, оскільки це знижує кількість кисню, і підвищує вміст двоокису вуглецю в крові, надаючи шкірі червонувато-синій колір. Якщо це все-таки відбувається, то нагадайте породіллі, щоб вона вдихнула і продовжувала дихати через рот. Дихання через рот допомагає розкриватися промежині. Жінка може уявити, як її тіло м’яко видихає дитину вниз, приблизно так само, як вона видихає повітря через рот. Таке ненапружене, але ефективне виштовхування успішно просуває дитину вперед. Не потрібно прискорювати події. Після кожного скорочення жінка повинна зігнутися, два-три рази глибоко зітхнути, потім повністю розслабитися і чекати наступної перейми, залишаючись у стані спокою.

Коли голівка починає тиснути на дно тазу, жінці часто складно розслабити м’язи вихідного отвору, оскільки це абсолютно нове відчуття для кожної з них. Якщо породілля лякається цих відчуттів і починає намагатися чинити опір в ту мить, коли голівка дитини, підходячи до вихідного отвору, знаходиться лише на відстані близько трьох сантиметрів від нього, провокуючи звуження дна тазу і промежини, то в такому випадку вона не тільки втрачає хороший шанс не мати болю, але і сприяє розриву промежини.

Коли показується голівка і зникають проміжки між переймами, починається нова стадія пологів, яку називають завершенням. Коли зовнішні статеві органи жінки (вульва) розширюються приблизно на п’ять сантиметрів, може виникнути відчуття, що її непомірно витягли і вона ось-ось розірветься. Дуже важливо, щоб в цей момент жінка розслабилася повністю і дихала відкритим ротом. Особливо слід звернути увагу на розслаблення щелеп, це посприяє розслабленню м’язів промежини. (…)

Як тільки з’являється голівка, всі зусилля породіллі повинні бути припинені. Тепер матка сама повільно направляє дитину вперед, тоді як жінці слід повністю розслабитися, відкрити рот і почати швидко вдихати і видихати. В цьому випадку статеві органи розтягуються поступово, без насильства, без розривів шкіри, не завдаючи болю. Не потрібно прагнути до швидкого результату, не потрібно квапити породіллю.

При пологах, коли дитина вже з’явився, немає потреби в розслабленні. Тут якщо і має місце якась напруга, то це не що инше, як прекрасне почуття задоволення. Втома від м’язових зусиль миттєво зникає з пам’яті матері, як тільки вона почує крик новонародженої дитини, як тільки побачить її. Все це стимулює матку для початку наступного періоду пологів – відшарування і вигнання посліду. (…)

Якщо дитина в цей час починає смоктати груди матері, це викликає сильні рефлекторні скорочення матки, що приводять до прискорення відділення плаценти і закриття кровоносних судин в місці прикріплення плаценти до матки. В наявності скорочень можна переконатися, якщо покласти руки на живіт матері в той момент, коли дитину вперше покладено на груди. Таким чином, ось ще одна велика користь фізичного контакту новонародженого з його матір’ю – швидке відділення посліду і відсутність надмірної крововтрати.

Якщо на шкірі з’явилися невеликі пошкодження, і акушери вважають, що їх слід зашити, то шви краще накладати відразу ж, поки промежина ще оніміла – це створить мінімум незручностей для жінки і може бути виконано без анестезії. При накладенні швів жінок просять розслабитися. (…)

Якщо з тих чи інших причин дана процедура відкладається на чверть години або більше, то перед нею рекомендується провести невелику місцеву анестезію в тій області, через яку пройде нитка, ввівши 1% розчин новокаїну. Це відносно нешкідливий анестезійний засіб для промежини, не варто від нього категорично відмовлятися. При обробці розривів слід враховувати, що розірвані поверхні, доведені до зіткнення до згортання крови, зростаються швидше і міцніше, ніж ті, що залишилися відкритими.

Плацента є губчастим, м’яким органом, розмір якого залежить від маси тіла дитини. Вона зазвичай овальної або напівкруглої форми, має ширину від п’ятнадцяти до двадцяти трьох сантиметрів і товщину близько двох сантиметрів. Звужуючись і приймаючи форму родового каналу, плацента зазвичай виходить назовні без будь-яких труднощів.

Молозиво дуже корисне і для молочних залоз і сосків матері, для здійснення грудного вигодовування – воно допомагає стимулювати активність залоз, що виробляють молоко. До третього дня або раніше, після того, як дитина була прикладена до грудей, молочні залози набухають, стають більш чутливими, збільшуються: близько двадцяти каналів, які ведуть від залізистих часточок до соска, наповнюються молоком. Коли дитина висмоктує жирне молозиво з цих каналів, молоко починає текти набагато швидше, годування встановлюється без застою – як тільки дитина спорожняє молочну залозу, молоко з’являється знову. Природа наділяє новонародженого необхідним запасом жирів. Протягом одного або двох днів до того, як починає вироблятися молоко в молочній залозі, немовля споживає з власного організму жир, як готове харчування, тобто запас харчування передбачається всередині самого організму новонародженого, так що зниження маси тіла дитини в перші дні життя можна вважати запланованим самою природою. Дитина має достатньо харчування, яке споживається з власного тіла, і, поки не встановиться повноцінне виділення молока, може комфортно існувати на молозиві. У перші дев’ять місяців життя споживання грудного молока є важливою умовою для нормального існування дитини в усіх сенсах.

Що ще цікавого

Читайте також:

Стаття 2: про те що читати під час вагітности або топ-25 книг для майбутніх мам.

Стаття 84: топ-10 книг про пологи, материнство та батьківство.

Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.