Стаття 100: блог про природне батьківство

Що ж, бложику сто статтей і без 2,5 місяців 3 роки, і це чудова нагода переконатися в тому, що Геракліт був правий: все тече, все міняється. За цей час бложик пройшов шлях від статусу скромної примхи до речі в собі, від жахливого вигляду до симпатичної претензії на смак, від вордпрес.ком до просто .ком, майже сформував стиль і прочистив горло, назбирав понад 2000 підписників у фейсбучику, і ще трохи в інстаґрамчику, і навіть сміє сподіватися на мінімум стільки ж через кнопочку підписки внизу сторінки. Бо алгоритми фейсбучиків не дають йому пробратися до вірних сердець тих двох тисяч, а повідомлення про статтю на пошту – запорука нашого з вами взаємодоповнення, тож запрошую підписуватись. Бложик уже більше схожий на сайт про природне батьківство.

Почала читати – не змогла зупинитись.

Читачка ❤️

Почалося все з того, що я не збиралася бути мамою, але стала нею. Мені не було куди з тим піти, у мене не було знайомих мам, окрім власної, я не була готова до материнства. До мого материнства не був готовий ніхто. Однак цей досвід мене перевернув, приземлив і наповнив. Була то перебудова гормонів чи вікове переосмислення цінностей, чи втома від попередніх досвідів, чи нестача нового, а чи все разом, – годі вгадати. Одне напевне: я відчуваю, що йду, я ніразу не спинилися, і почуваюсь благословенною цим шансом спостерігати і брати безпосередню участь у рості нової людини, з нуля. Це дуже круто, бо в рази поглиблює розуміння себе, не кажучи вже про вишкіл, який дарує дитина в сфері самовдосконалення.

Чухай те, що свербить

На цьому шляху я обрала відштовхуватись від своїх потреб:

• мені бракувало спілкування з иншими мамами – я створила сторінку у фейсбуці і пододавалася в мамські групи;
• мені бракувало відповідей – я запитувала, людей, книги та ґуґл;
• мені бракувало пізнавального і цікавого бложика до кави – я створила цей блоґ;
• я переросла мамські групи – і створила власну, відповідну до моїх потреб – чуйнотаун; це група, присвячена мамі, самореалізація якої не обмежується дітьми (хоч я не вважаю, що обмежуватись дітьми є недобре, ні, кожному своє);
• я виявила в себе діастаз  – пройшла курс відновлення і надихнулася заглибитися в це та створити власний онлайн-курс післяпологового відновлення – Ґанґста-йоґа;
• під різні потреби я створила ще низку груп, щоб об’єднати людей зі схожими проблемами;
• я раптом зрозуміла, що мій блоґ візуально страшний ?, і що він уже став для мене чимось серйознішим – тож перенесла його на новий домен і попросила подругу допомогти покращити сайт, а також зайнялася візуальним удосконаленням;
• мені потрібне було лоґо – і ще одна фея змахнула своїми чарівними пальчиками біля лептопа;
• влітку мені не було куди податися з дитиною – і я створила Гавайську Конференцію – продуктивну тусовку для мам з дітьми (я планую продовження, але зараз трохи зв’язана через ситуацію з вірусом);
• мені бракувало знань – і я прочитала гори нехудожньої літератури і пройшла кіпу онлайн-курсів (і власне продовжую робити це щодня);
• мої знання вимагали більше виходу, аніж практичне застосування – і я створила спільноту, де ділюся якимись знахідками і знаходжу цікавих людей та проєкти; таким чином я також підтримую розвиток україномовного контенту, бо українська мова – одна з моїх найбільших цінностей.

І це згрубша, не занурюючись в деталі.

Хто я і про що мені йдеться

Сьогодні я матір 2,5 річного Прибульця, так, рівно сьогодні ?, блоґерка (і вже не боюсь цього слова), йоґа-інструкторка зі стажем (допомагаю жінкам повернутися у форму фізично і морально, навіть якщо після пологів пройшли роки), нутриціолог-початківець, я повна ідей, цілей та рішучости, і знаю, що це лише початок. А ще я вчуся розуміти і приймати себе всю, бо мене багато різної, і з цим буває нелегко, особливо, коли тебе прямо запитують, хто ти ?. Раніше я просто ховалась, але малюк, народившись, наче ухвалив мою присутність суддівським молотком, тому тепер я тут. Щоразу, відкриваючи головну сторінку сайту При Надії, бачу те безмежне небо і власне її – надію, і сама себе надихаю ?.

Я все менше пишу про свою дитину і все більше про загальні речі, моя дитина така прекрасна, що й говорити ні про що. Моя дитина – мій досвід, але не блог, мій блог – про мій досвід, але не про дитину. Виросте – напише про себе сам, якщо захоче, заллє в мережу свої фотки, чи… ну, ви зрозуміли, – вирішуватиме сам. А я писатиму про власні досвід, випробування, болючі і просто цікаві питання, бо вірю, що багатьом мамам це близько теж і багатьом з них таки кортить поговорити про щось, окрім дітей, наприклад, про себе.

Згрубша, те, що я написала за ці майже 3 роки, можна поділити на 4 частини:

• книги;
• роздуми на соціальні теми;
• роздуми-дослідження на побутові теми;
• трохи особистих хронік.

Я пропагую здоровий спосіб життя та життя в гармонії зі своїм тілом, дбайливе ставлення до екології, хорошу літературу, довіру до себе, довіру до дитини, природне батьківство і самореалізацію, розкриття власного потенціалу та підтримка у цьому дитини. Я хочу, щоб з дітей виростали якісні люди – відкриті, впевнені в собі, самодостатні, а життя матері після пологів починалось, а не навпаки. Я хочу, щоб суспільство не рамкувало особистість і не витісняло сім’ю з инших сфер життя, діти – частина нас і ми повинні враховувати це в організації соціального життя, про решту подбала природа. Я хочу бачити цей світ пристосованішим до дитини, а найбільше хочу – щоб їй не ламали крила, а дозволили природно розвиватися. Я вболіваю за дітей, бо істинно – що посієш, те й пожнеш, і бо вони – це і я.

Нова сторінка – платформа для тих, хто має, що сказати

Сьогодні я відкриваю нову сторінку бложика – буквально та метафорично – створюю простір для тих, кому є що сказати про вагітність, батьківство, материнство та виховання. Якщо ви хочете бути почутими, але не маєте для цього достойної платформи, ви можете надсилати свої тексти про природне батьківство, мотивацію, самопізнання тощо мені на мило, якщо вони відповідатимуть формату цього сайту, то неодмінно будуть опубліковані. Це може бути історія вашої вагітности, пологів чи материнства, виживання в декреті, історії успіхів, що завгодно, я відкрита до пропозицій та ідей.

Дякую всім за підтримку, кожен лайк, комент чи перепост має для мене значення ❤️. Слідкуйте за новинами, буде круто!