Купа особистих ґуль, кілька терапевтів та науково обґрунтована книга Джона Ґоттмана “Сім принципів для успішного шлюбу” – це те, на чому базується даний текст. Назва статті розширилася з поняття шлюбу до поняття “стосунків”, оскільки більшість із цих принципів прикладні не лише до шлюбу, а й до будь-яких инших стосунків, у тому числі з дитиною. Тож, що робить стосунки успішними, або – як побудувати успішні стосунки?
Чотири вершники стосункового апокаліпсису
На етапі, коли стосунки ледве дихають, пізно з’ясовувати на чому вони тримаються та як їх побудувати й зміцнити. Для початку треба з’ясовувати хто який метод самозахисту використовує та відмовитись від нього, щоб добратися до кореня проблеми та почути одні одних. У запущених ситуаціях це часто неможливо зробити без медіатора.
Важливо розуміти, що в стосунках не існує тих, хто має рацію та тих, хто ні, є лише два суб’єктивні погляди на речі, які треба брати до уваги і сприймати серйозно.
Психолог, професор та дослідник стосунків Джон Ґоттман виділяє 4 стосункові “вершники апокаліпсису”.
- Критика. Це суб’єктивне звинувачування иншого, яке може лише завдати болю. Для мене став відкриттям той факт, що конструктивної критики не існує. Взагалі. Будь-яка непрохана критика завжди ранить. Єдине, що можна зробити, якщо вас щось не влаштовує в иншій людині – це висловити свої почуття та попросити так не робити. Далі людина вибирає робити це чи ні, і якщо ні, у вас залишається такий вибір: змиритися або піти, якщо це порушує ваші межі чи розходиться з вашими цінностями.
- Зневага (презирство). Словесне знущання. Всі сарказми йдуть сюди, створюючи вороже середовище й унеможливлюючи діалог. Протиотрутою до критики та зневаги є вдячність та цінування иншого, концентрація на позитиві.
- Оборона (захисна реакція). Переведення стрілок, перекидання відповідальности – сюди. Стосунки – це спільна відповідальність і спільні рішення.
- Стіна. Ігнорування, відмовчування, замикання в собі. Найчастіше виникає як природна реакція, коли людина просто не годна витримати емоції, словесні потоки чи позицію иншого. Адже всьому є своя межа.
Дослідження показують, що пауза в як мінімум 20 хвилин допомагає подолати емоційні реакції “рептильної” частини мозку, після чого здоровий діалог з позиції поваги здобуває більше шансів. Якщо наш пульс перевищує 100 ударів на хвилину (80 для атлетів), ми просто не здатні чути. Тому деякі пари носять спеціальні напульсники, які подадуть сигнал тривоги, перш ніж стане занадто пізно.
Однак деякі проблеми є “вічними” та не піддаються вирішенню чи компромісам, з ними треба навчитися жити. Це можливо лише за умови дотримання сімох принципів, які Ґоттман окреслив, роками спостерігаючи за стосунками пар у лабораторних умовах та додатково опитуючи їх через роки. Ґоттман навчився швидко визначати розлучиться пара в результаті чи ні, просто трішки поспостерігавши за їхніми реакціями. Якщо в повітрі переважає негатив, шансів на виживання нуль.
Найпоширеніші причини розлучень
Статистика базується на маленькому дослідженні 2013 року (52 розлучені пари).
- Брак віданности (невиконання зобов’язань) – і це причина 75% розлучень
- Проблеми з комунікацією або її відсутність
- Невірність, позашлюбні стосунки (59,6%)
- Сімейні конфлікти (57,7%)
- Нестача чи відсутність емоційної та (швидше за все як результат) фізичної близькости
- Домашнє насильство (23,5%)
- Протилежні цінності та моралі
- Залежності: алкоголь, наркотики, азартні ігри, секс (34.6%)
- Гроші (фінансові проблеми або борги) (36,7%)
- Надто ранній шлюб (45,1%)
- Несумісність, брак спільних інтересів
- Важкі захворювання або фізична непрацездатність (18,2%)
Дослідження 2012 року, опитало 886 пар, що назвали такі причини розлучення:
- Відстань у стосунках, брак фізичної близькости (55%)
- Проблеми з комунікацією (53%)
- Відмінності в питаннях грошей (40%)
- Невірність та особисті проблеми (37%)
- Нестача уваги (34%)
- Особисті звички (29%)
- Сексуальні проблеми (24%)
На чому ґрунтуються стосунки
І власне з цього починаються хороші стосунки – зі спільних внутрішніх комфорту, тиші та спокою. Якщо бурю і триґери видно з порогу, – вам не по дорозі.
Розпочинаючи парну терапію з батьком моєї дитини, я написала для терапевтки текст, у якому висловила все, що мене не влаштовує. Психолог не читала його. Вона просто просканувала його по діагоналі, знайшла слово “триґерить” та почала розмову про “чотирьох вершників апокаліпсису”. До слова, з терапії нічого не вийшло, бо жоден з нас не зміг від своїх вершників відмовитись. Деколи потрібен просто час, особиста терапія, побути окремо. Деколи люди настільки різні, що не допоможе нічого. Часом буває так, що починаємо ми стосунки з однією людиною, а розходимося з иншою, адже люди, їхні цінності та потреби не стоять на місці.
Міцний стосунок стоїть передусім на спільному ґрунті. Чим більше у вас спільного, тим більше шансів змиритися з відмінностями і “притертися”. А що люди не є статичні, то все потребує постійного перегляду та обговорення.
Отже, стосунки – це взаємодопомога у задоволенні потреб одне одного. Успішні стосунки потребують спільних інтересів, цілей, цінностей. А ще взаємоповаги, взаємного цінування, здорової комунікації та регулярної уваги.
Власне сім принципів Ґоттмана
Любовні мапи
Знання про те, чим жив, живе та планує жити ваш партнер. Розуміння його мови любови, меж, потреб, прийняття його таким, яким він є, та любов до кожної з його частинок.
Живлення прихильности та захоплення
Для цього нам вочевидь і дається та початкова закоханість. Важливо втримати в собі цінування того всього, в що ми власне закохалися й не сприймати це за даність. Тішитися плюсам, а не доколупуватись до ґанджів.
Розвертання одне до одного, а не одне від одного
Часто на емоціях хочеться просто розвернутися і піти, віддалитися замість знайти у собі сміливість і поговорити, знайти спільне рішення. Кожен конфлікт – це шанс зблизитись або віддалитись. Стосунки – це вибір переживати речі разом, а не окремо.
Дозвіл одне одному на взаємний вплив
Думка иншого має значення і повинна враховуватись, навіть якщо ви стовідсотково впевнені в своїй правоті. Як показує практика, дозвіл на вплив иншого цінний не лише для зміцнення стосунку, а й має банальну практичну цінність. Це і є партнерство.
Вирішення проблем, які можливо вирішити
Ґоттман виділяє два типи подружніх проблем: ті, що можна вирішити та “вічні”. Перший тип проблем вирішується завдяки м’якому обговоренню та компромісам.
Подолання тупиків (вічних проблем)
Такі проблеми не вдається вирішити у зв’язку з тим, що за ними стоїть незадоволена потреба або глибинна мрія. Тут важливо зрозуміти в чому власне корінь проблеми і навчитися з цим жити. Це можyть бути розбіжності в релігійних поглядах наприклад, речі, якими людина не готова поступатися.
Створення спільних сенсів
Отже, головною метою будь-якого шлюбу є створення атмосфери, яка заохочує кожну особу чесно ділитися своїми переконаннями.
Джон Ґоттман “Сім принципів для успішного шлюбу”
Спільні сенси – це певний фюжн цілей, поглядів, смаків партнерів, створення ними спільних ритуалів, подорожей, досвідів, маленькі жести чутливости одне до одного, постійні та регулярні, покликані будувати та підтримувати близькість та прихильність одне до одного.
