Минув місяць після пологів, а я все ще прокручую в голові як усе було і задаю питання: як довго по мене їхала швидка, скільки часу відпульсовувала пуповина, хто приніс мені труси, чи закрапували дитині щось в очка. Ось, щойно кілька днів тому зауважила вже позеленілі синці на правій нозі, – то парамедики намагалися перевернути мене на спину. Самі народжуйте на своїх спинах, я шо комаха якась! А нє, стоп, комахи народжують як нормальні люди, пробачте за каламбур.
Мені було дуже цікаво перевірити себе на предмет материнського інстинкту. Коли на мене виклали Прибульця, я лише констатувала про себе факт: ага, живий, здоровий, трохи синій і покоцана макітра, але ніби ок. Жодних обіцяних припливів щастя не відбулося, і навіть за місяць я все ще вдивляюся в нього і запитую ‘хто ти?’.
Як на мене, найважливіше в стосунках з дитиною – це усвідомлення того, що вона – не твоя власність, – це тимчасово залежна від тебе особистість, яка за певні послуги дозволяє тобі насолоджуватись собою. Ця особа – абсолютна невідомість, і вона нічого тобі не винна, а ти маєш про неї дбати, а не нею розпоряджатися. Мене просили написати статтю про конфлікт поколінь, але їй-богу вона б звелася до одного речення: немає жодного конфлікту, якщо ми залишаємось друзями і допомагаємо одне одному переживати різного роду досвіди замість засуджувати і нав’язувати власні досвід та знання.
Серед випробувань першого місяця мали місце:
Сон
- Звісно, якщо у вас притуплене відчуття прекрасного, ви можете чудово висипатися разом з дитиною, а люди тонкої душевної організації типу мене проводитимуть цей час витріщаючись на янголятко, бо прокинувшись, янголятко перетворюється на комарятко.
- Я планувала дитячий сон у ліжечку поруч із нашим. Що ж, малявка справді там деколи спить. Але поруч зі мною – куди довше, а мені куди спокійніше, особливо на перших порах, коли я тільки вчуся. Далі буде видно.
Груди
- Слава богу, здається в лікарні малявку змусили правильно прикладатися, тож обійшлося без тріщин, але ж, людино, я теж людина, а не цицька! Відчуття власної тотожности з цицькою особливо підкреслюється прибульською нездатністю сфокусувати погляд: він тицяє ротом тобі в шию, руку, ногу у пошуках своєї єдиної. Цікаво чи він взагалі усвідомлює, що їх дві.
- Оскільки з грудей б’ють фонтани, краще тримати їх в узді, чи то пак у бюстику з прокладками. Разом з тим не забувайте їх провітрювати: парниковий ефект не йде їм на користь, і може виникнути подразнення.
- Груди перестають бути твоїм інтимним, тепер це дитячий холодильник, і дитина безсоромно поглинає з нього на очах у всіх. Ну, в межах розумного, звісно.
- Поняття домашнього насильства набуло нового значення: Прибулець допомагає собі їсти кулаками.
- Що можна їсти, годуючи грудьми, читайте тут. Особисто я перебула перший місяць на шоколаді.
Хороби
Фізичні неприємнощі немовлят відрізняються від неприємнощів дорослих тим, що з ними переважно нічого не вдієш: у дитини формується організм.
- Жовтяниця трапляється у немовлят надзвичайно часто і рідко призводить до ускладнень, зазвичай вона минає за 3 тижні (до 12ти), і вам всього лиш потрібно контролювати рівень білірубіну в малявки.
- Закисання очей – це теж нормально, у дитини пробиваються сльозові протоки. Промивати тампончиком, змоченим у звичайній воді, з зовнішнього кутика до внутрішнього. Якщо за тиждень не мине, краще звернутися до педіатра.
- Висипка. Зазвичай це або пітничка, або акне навонароджених, і лікувати їх непотрібно, в дитини формуються сальні залози. Рідкісно може бути й алергія, лікар у поміч.
- Легендарні коліки. Перш за все, всупереч розповсюдженій думці слово коліки походить не від українського ‘колоти’, це так звана народна етимологія. Слово латинське, і означає воно різкий біль у кишках. Коліки це загадкова штуковина, якою можна пояснити будь-яке дитяче невдоволення, якому пояснення не знаходиш. Я не знаю, чи є в Прибульця коліки, лікар стверджує, що ні, але його однозначно так мучать гази, що й циця стає немила. При істериках допомагає міцно притулити його до себе животиком і стрибати на фітболі. А ще висаджування. Увага, не старайтеся врятувати дитину кроповою водою, її роблять із фенхеля, який нейротоксичний для немовлят. Неймовірно, що такі речі можна купити в аптеці, але зрештою в аптеці продають і всі необхідні компоненти для виготовлення вибухівки. До речі, лактаційні чаї також містять фенхель, і дитина отримує дозу отрути з вашим молоком.
Нові вміння
- робити речі однією рукою та обома ногами;
- висаджування! плюси: я мама-спринтер! хату надійно протерто дитячою сечею, і хто знав, що це такий чудовий миючий засіб. тренує терпіння та жере час (на що вам ще той час тратити?). мінуси: нема. хіба що не можу знайти багаторазових підгузників на таку крихітну дупцю.
Відкриття
- діти пищать, як мишки, і видають хмару инших химерних звуків;
діти стають червоні і потворні, коли репетують;
в дітей може з’явитися мозоль на губі від смоктання (обережно, це може бути ознакою анкілоглосії, педіатр повинен звернути на це увагу);
годування може бути фізично приємним! оО
діти зумисне такі милі, щоб безнаказано їсти ваші нерви!
Перший місяць ми відсвяткували голяка, тобто влаштували собі голий день. Хочу порадити всім такий досвід, це допомагає зблизитись і розуміти малечу краще. Це був дуже спокійний день, що закінчився прийомом ванни: одна для мене, одна для малечі.
спасибі)
Чудовий блог! і день голяка – це істинне задоволення, особливо добре це розумієш після дня в маєчці+блузочці+светрику+тулупі:)