Коротка історія мого шляху у фільм про пологи. Орхідея: вразливість та гідність жінки в пологах
Блог ПриНадії
В 2017 році я завагітніла і почала писати цей блог, бо не знаходила подібного, який могла б почитати. Блог допоміг мені пережити травматичну вагітність, материнство, до якого я була не готова, розібратися в темах, що хвилювали і зберегти ментальне здоров’я.
Найкращим, що я знайшла для читання, виявились живі історії жінок про їхні досвіди пологів. Звідти я дізналась, що буває по-різному, і в мене, звісно, вийшло ще инакше. Немає двох однакових пологів, як немає двох однакових людей.
Я почала читати книжки про пологи, батьківство, різні дослідження, а зібравши в 2018 Гавайську Конференцію, загорілась ідеєю зробити фільм з історіями пологів, але не уявляла як її втілити в життя.
Ґанґста-йога
Потім виявилось, що після пологів у мене купа проблем, включно з діастазом, гемороєм та поперековою килою. Я злякалась за себе, і кинулась шукати рішення, – і знову книги, дослідження, курси післяпологового відновлення. Я допомогла собі, а заразом і багатьом иншим жінкам, створивши власний курс післяпологового відновлення.
Пошук роботи
В 2021 я шукала роботу. Я не знала, як називається те, що шукаю, але знала яким воно має бути. А що назви не було, то я просто написала свій детальний запит до Всесвіту у фейсбуці. За день у мене спитали скільки коштує моя година.
Я не знала скільки вона коштує, тож сіла і порахувала скільки максимально годин на день я хочу приділяти роботі і який мій необхідний мінімум для проживання. Так я вперше вирахувала скільки коштує моя година і знайшла роботу, що задовільняла всі мої побажання.
Проєкт Оркід
Питання прийшло від жінки, що читала мій блог та відвідувала мій курс післяпологового відновлення. Вона хотіла зробити те саме, що я: фільм з історіями пологів, і набагато більше за це. Вона мала два травматичні досвіди пологів, я – один, доволі позитивний.
Так почалася 2,5річна робота над проєктом Оркід, де я ще більше читала, слухала людей, писала і фільмувала їхні історії.
Історії вражали, жахали, наповнювали і зворушували. Я слухала, затамувавши подих, запитувала, трошки ридала. Потім ще багато ридала, редагуючи ці відео. Одне (п’ятигодинне!) інтерв’ю було настільки захоплюючим, що я цілком втратила лік часу, пропустила дві заплановані зустрічі та не помітила як почалися місячні, заливши мені штани.
Акушерське насильство
Ми хотіли розповісти передусім про акушерське насильство, бо нам обом це боліло, а світ наче не збирався виправляти ситуацію. Але в процесі стало зрозуміло, що розповісти про це не вдасться без розпалювання ворожнечі, ретравматизації тих, що народжували, та наганяння страху на тих, які ще не народжували. Тому я обрала максимально безконфліктний лагідний та інформативний тон, щоб зачепити більшість важливих тем для людей, причетних до пологів і вказати на простір для змін.
Найсльозогінніший момент, що потрапив у фільм, розповідав просто про цінність підтримки.
Не нашкодь
Цей фільм – результат довгої праці, роздумів та комунікації. Він буде корисним як тим, хто народжував чи планує народжувати, так і помічникам та помічницям у пологах. Він не поранить, але розкаже про варіанти, проблеми української пологової системи та вручить віжки в руки жінці. Жінка – це неймовірна, неймовірна сила. Жінка + підтримка жінки – ще більша сила. Те, як ми приходимо в цей світ, має величезне значення. Подивіться цей фільм. Для мене це був неймовірний досвід, дякую, Маріє.
