За що я люблю тікток, так це за те, що там можна дуже-дуже сильно вийти з бульбашки і офігіти. В одному відео жінка розповідає про те, що чоловік зробить що завгодно, гори зверне, заміж візьме, але все це заради одної єдиної цілі – доступу до жіночого тіла. І під постом сотні коментарів, де жінки з цим погоджуються, і не те, щоб як із проблемою, а як із нормою. Просто такі от вони є, ці чоловіки. Про що це свідчить? Про нормалізованість культури зґвалтування. Бо секс без згоди, в тому числі внутрішньої згоди, – це зґвалтування. Як ми тут опинились і що з цим робити далі?
Наваль Ель Саадаві та “Жінка на нульовій точці”
Нещодавно я прочитала книгу єгипетської авторки і феміністки Наваль Ель Саадаві (1931-2021), яку описують як Сімону де Бовуар арабського світу. Ось як Саадаві описує своє народження: “Таким було обличчя «Ом Махмуд», сільської акушерки, яка допомагала моїй матері народжувати мене. Коли вона не побачила священного чоловічого органу між моїми стегнами, вона кинула мене в тазик з водою і залишила тонути. Це відчуття вигнання ніколи не покинуло мене”.
В шість років їй традиційно відрізали клітор, не зважаючи на порівняну ліберальність її батьків (мутуляція жіночих органів отримала офіційну заборону в Єгипті лише в 2008, хоч сама процедура все ще відбувається), а в десять років родина намагалася змусити її вийти заміж, хоч матір підтримала Наваль у відмові. Наваль одружувалася тричі, і якщо в перших двох випадках їй довелося добряче поборотися за розлучення, то в третьому, щасливому шлюбі, її намагалися насильно розлучити на релігійному ґрунті за “єретичні” погляди та відмову від ісламу.
Наваль багато зробила для жіночого питання в Єгипті, і критикувала все, включно з урядом, за що в 1981 році заплатила спершу свободою (на три місяці), а згодом і зовсім була змушена покинути країну, потрапивши в “чорний список”. За 9 років до ув’язнення Наваль вже була в тій в’язниці і зустріла там жінку, яка надихнула її на цей художній роман на основі реальних подій, що оголює становище жінки у глибоко патріархальному та релігійному суспільстві. Цей роман – легкий спосіб побачити проблему сприйняття жінки та її тіла через дуже радикальну призму єгипетського випадку. Полярність дає краще бачення. У книзі описано шлях однієї пересічної єгипетської жінки від малих літ і до смертної кари за вбивство. Що ж, що могло довести жінку до вбивства? В чому ж, у чому такий сильний дисбаланс?
Чоловік не знає цінности жінки, Фірдаус. Саме вона визначає свою цінність.
Наваль Ель Саадаві, “Жінка на нульовій точці” (Woman at Point Zero)
Чому чоловіки вимагають сексу (ну, деякі)
Чоловік сприймається як більш сексуально активний та вимогливий порівняно з жінкою. Чому?
- Біологічний фактор
- рівень тестостерону (чоловіки мають вищий рівень цього гормону, а він асоціюється з драйвом.
- еволюційна психологія (з точки зору еволюції чоловіки виплекали вищий рівень драйву як спосіб збільшити репродуктивний успіх)
2. Психологічний фактор
- соціальні умови (чоловік часто виховується як більш асертивний, наполегливий та проактивний у досягненні своїх цілей, включно з сексуальними)
- самооцінка та ідентичність (для деяких чоловіків сексуальна активність тісно пов’язана з власною самооцінкою та ідентичністю, що штовхає їх шукати більше статевих зв’язків)
3. Соціокультурний фактор
- ґендерні норми та очікування (соціальні норми підтримують чоловіка у більш відкритому та активному вираженні своєї сексуальности, тоді як щодо жінки існує більше обмежень та стигми)
- вплив медіа (якщо тобі постійно транслюють, що ти вічно голодний на секс, в це значно легше повірити)
У підсумку, як щось незмінне можна сприймати хіба тестостерон. Але давайте так, більша кількість тестостерону не дорівнює неспроможності контролювати себе чи необхідності сексу як повітря. Це нонсенс. Незалежно від статі достатня кількість тестостерону відповідає за лібідо, а також підтримує здоров’я кісток, м’язів та загальний рівень енергії. Тестостерон – не діагноз, а складова організму, – і чоловічого, і жіночого.
Чи може чоловік жити без сексу?
Існує популярний міф про те, що життя без сексу страшенно погано впливає на здоров’я чоловіка. Багато чоловіків цим міфом свідомо чи несвідомо маніпулюють, змушуючи жінку почуватися винною та відповідальною. Не існує жодних наукових доказів про те, що відсутність статевого життя погано впливає на здоров’я чоловіка. Якщо говорити загалом про людей, то так, секс може посприяти гормональному балансу та гарному настрою. Але відсутність сексу ніяк не робить наc непридатними до нормального життя особами. Збалансованого харчування, фізичної активности та адекватного сну цілком достатньо. Можна додати хоббі, соціалізацію та медитацію – секс ховається.
Надзвичайно популярна історія: жінка винна, бо жінка викликала ерекцію, відповідно жінка повинна владнати цю справу, инакше чоловіку буде боляче, не кажучи вже про ризики для простати. МІФ. І величезний простір для маніпуляції.
- Жінка не винна у вашій ерекції. Це просто відповідь організму на збудник. У жінок це буває теж, хоча про це неприйнято говорити. Загалом, дослідниця Емілі Наґоскі пише про те, що фізична реакція організму може бути не так ознакою того, що ви хочете сексу, як відгуком тіла на саму тему сексу. А людина не зводиться до тіла. Ерекція чи “мокрість” не дорівнюють згоді на секс.
- Жінка нічого не повинна, окрім того, чого хоче сама. Як і чоловік. Як і небінарні особи. Двоє дорослих людей мають домовитись, а не взаємно ґвалтуватись. Якщо на якомусь рівні (наприклад фізично чи морально) цього сексу не хочеться, але люди все одно вирішують ним займатися – це наруга над особою, її цілісністю, самопочуттям, самосприйняттям. І відповідальність тут лежить на обох.
- Ерекція як приходить, так і відходить, – це просто притік та відтік крови. Якщо не відбувається еякуляції, це може спричинити тимчасовий дискомфорт, допоки не станеться відтоку крови назад. Це все. Ні секс, ні мастурбація не є необхідними. Яйця не вибухнуть і раку простати не станеться – жодних наукових підтверджень. Якщо капець неприємно – зробіть холодний компрес. Невикористана сперма просто всмоктується назад. Ми можемо жити без сексу, дихаймо.
Насправді, цілком можливо, що чоловіки намагаються замінити сексом инші речі. Зручно! Легко! Однак, ілюзорно.
Культура згоди
У нашому швидкоплинному суспільстві ми можемо розраховувати лише на дві речі, які ніколи не зміняться. Те, що ніколи не зміниться, це бажання змін та страх змін. Саме прагнення до змін спонукає нас шукати допомоги. Саме страх перед змінами спонукає нас чинити опір самій допомозі, якої ми шукаємо.
Гаррієт Лернер, Танець інтимности
Відмова може поранити бідолашного чоловіка та вплинути на його самооцінку, тому чимало жінок погоджуються на секс, не бажаючи його, адже для бідолашного чоловіка не бажати сексу може дорівнювати небажанню його (чоловіка) як такого. Дорогі чоловіки, вам ок, коли з вами займаються сексом від відчуття провини, жалю та без реального бажання? Вам ок ототожнювати себе з сексом чи ви трішки більше за це?
Щодо культури згоди також існує міф, що це мовляв діє як turn off (протилежне до збудження), однак насправді це про повагу, безпеку, довіру, що однозначно сприяє збудженню. Це про зв’язок і турботу. У наших реаліях це радше рідкість та turn on.
Важливо розуміти, що “ні” – це точно ні, а от “так” у силу історичних обставин та міфів може бути небажанням образити або страхом/невмінням казати “ні”. Фізично може хотітись, а морально чи емоційно ні, або навпаки. Комунікація допоможе з’ясувати чому саме так чи ні, і якщо вам не начхати на людину, з якою ви спите, та на себе, комунікація необхідна. Жінками легше зманіпулювати сексуально не тому, що вони тупі, а тому що вони люблячі, емпатичні, бояться поранити, або й просто бояться чоловіка як явища. Узагальнюю на основі власного досвіду спілкування, звісно, що люди є різні.
Наступна еволюційна сходинка для чоловіків – забути про “будь мужиком”, визнати своє право на емоції та відкрити цілий новий пласт у стосунках, який обдарує його, а не обкраде.
Ось, чого хочуть жінки: бути в безпеці, цінуватися, жити в мирі, мати власні ресурси, мати зв’язок, мати контроль над власним тілом та життям, і понад усе – бути коханими.
Ісабель Альєнде, “Душа жінки”
Популярна література про секс
Я перечитала кілька популярних книг про секс, зокрема Емілі Наґоскі та Яна Кернера. Книги доволі затягнуті й повторювані, але передусім вони здається існують, щоб донести до людей ті прості істини, які донести все ніяк не вдається:
- ми нормальні. нема і не може бути ніякого золотого стандарту, чи то йдеться про зовнішній вигляд людини чи її статеві органи, чи стосунки та сексуальні преференції. ми однакові по своїй суті й різні в нюансах – у цьому краса, а не потворність, учімось цінувати це розмаїття, а не чавити його. оскільки ми унікальні, наші експіріенси також унікальні: що і за яких умов нас збуджує, чого нам хочеться і як ми це переживаємо, – універсальних рецептів нема.
- комунікація. ми повинні навчитися говорити з партнерами відкрито і відверто, щоб з’ясувати потреби та жадання одні одних. хороший секс починається задовго до ліжка – зі стосунку, розмови, спільних досвідів.
Читайте також:
Ненасильницька комунікація
