Історія акушерства та культова книга Ґрентлі Дік-Ріда, “Пологи без страху”. Чому я так не люблю мішання науки з релігією.
Історія пологів – це сором цивілізації.
Ґрентлі Дік-Рід
Перша книга з акушерства
Приблизно в 1513р. німець Евхаріус Рьослін виявив сховані праці Сорануса та инших древніх медиків-дослідників. Близько 1515р. він написав першу книгу по акушерству, склавши її з ретельно дібраних матеріалів. Це була величезна праця про пологи з прикладами, взятими з життя.
Через 9 років після її публікації доктор Вейс із Гамбурґа вирішив особисто поспостерігати за народженням дитини. Оскільки чоловікам в той час це було заборонено, він перевдягнувся на акушерку. Його спостереження були неоціненними, проте невдовзі инші акушери розгадали хитрість Вейса і донесли на нього владі. Вейса спалили заживо.
Часи пологових будинків
З 1847р. пологи почали здаватися жінкам чимось хорошим, оскільки в цей час Джеймс Сімпсон відкрив хлороформ, поклавши початок ері знечулення. Церква розкритикувала Сімпсона за забезпечення жінок знечулювальними засобами при патологічних пологах. Високі церковні чиновники писали: «Хлороформ – це пастка Сатани. Сатана нібито хоче ощасливити жінку, але насправді добивається того, щоб в тяжкі хвилини життя вона зверталася з молитвою не до Бога, а до нього.»
В 1854р. Флоренс Найтінґел одною з перших заговорила про те, що чистота і свіже повітря вкрай необхідні для лікарень. Халатні лікарі й ті, хто полюбляв випити, почали зникати, а з їх зникненням зменшилися і випадки післяродового сепсису. Тим не менше, рівень смертности породіль все ще становив 12-15% серед потенційно нормальних пологів, а це означало, що від післяродового сепсису вмирала кожна восьма абсолютно здорова жінка. Приблизно тоді ж молодий Ігназ Філіп Земмельвейс, що працював лікарем у віденському пологовому будинку, дійшов висновку, що причина смертей знаходиться всередині пологового будинку. Тому кожного акушера і студента він змушував мити руки в розчині хлорного вапна перед відвідинами жінок. Рівень смертности в його палатах зразу ж впав до 3%, а згодом і до 1%.
Відкриття Земмельвейса спростовувало тогочасні переконання про те, що втручання в закони природи накликає смерть. Не зважаючи на успішний порятунок життів, Земмельвейса попросили, заявивши, що він не має права вимагати миття рук. Це його зламало, і невдовзі він помер. Видно смерть викликається якщо не втручанням в закони природи, то таки втручанням в чужу стабільність. Так що свят-свят, моя хата скраю, краще сидіти вдома і ні в що не втручатися.
До 1866р. про асептику ще нічого не знали. Як правило, лікарні були організовані священиками. Ймовірно, вони керувалися гуманними намірами, переміщаючи хворих до лікарень, адже ті, хто залишався вдома, помирали. Парадокс полягає в тому, що ті, хто приходив до лікарні, щоб вилікуватися, помирали куди частіше. Важко уявити, як можна було ампутовувати частини тіла та робити кесарів розтин без будь-якої анестезії. Додайте до цього сепсис, що був причиною високого рівня смертности. В 1866р. Джозеф Лістер вперше почав практикувати антисептики і продовжував використовувати їх всупереч опозиції та насмішкам. Потім Луї Пастер відкрив ферментацію і щеплення, а Роберт Кох виявив бактерії, – вони стали засновниками бактеріології. (Все, що вище, переказано з книги Ґрентлі Дік-Ріда «Пологи без страху»)
“Ти в муках родитимеш діти”
Довгий час акушерство було справою хірургів, і це вочевидь одна з основних причин уявлень про пологи, як пекельну муку. Додайте сюди «обіцянку» з Біблії і «досвід» попередніх поколінь, і болючі пологи вам забезпечено. Звісно, ви скажете, шо мені легко казати, а вам же таки дійсно було боляче! А хіба ви налаштувались на те, що боляче не буде? Хіба підготувались до важкої праці і навчилися правильно дихати й розслаблятися?
Дік-Рід з дитинства виявляв інтерес до акушерства. Дивовижно, але те, за що йому довелось поборотись, це право жінки народжувати замість лікаря. Його інтуїтивно-обсерваторський підхід, що вбачав у пологах красу і мудрість природи, був масово сприйнятий за псевдонаукове зухвальство.
Окреме слово про багатьом добре відому цитату з Біблії: До жінки промовив: Помножуючи, помножу терпіння твої та болі вагітности твоєї. Ти в муках родитимеш діти, і до мужа твого пожадання твоє, а він буде панувати над тобою.(Буття 3:16) Цей уривок відомий як «прокляття Єви» і саме він «готує» віруючих до того, що пологи повинні бути і будуть болючими, оскільки ці страждання ми, грішники, самі заслужили. Смішно, коли наші найдурніші уявлення усталюються таким от чином через банальний поганий переклад. Єврейське слово «etzev», перекладене Огієнком як «мука», і більшістю перекладачами світу як «біль», «страждання» тощо, насправді має такі значення як «праця», «зусилля». Таке ось виявив Дік-Рід, коли при всій повазі до Біблії вирішив дослідити чому Бог бажає жінці страждань.
Від себе додам инший словесний випадок, де труд змішується в одне зі стражданням: старослов’янське «страда» первинно означає важку працю, боротьбу. Від цього слова виникло й наше українське «страждання». З часом десь у нетрях людських свідомостей те, що вимагало елементарного зусилля, зрівнялося з мукою, ех ви, ледарі, лише замисліться над цим, яка ганьба!
Так і пологи – не муки, не біль, не страждання, а важка праця й докладання зусиль. І вибір за вами – згадувати той щасливий день як пекло чи як день, коли ви добряче попрацювали і отримали за те крихітну живу нагороду.
І на завершення порада від Дік-Ріда:
Будьте терплячими, будьте розумними: не керуйтеся догмами, зауважуйте всі тонкощі. Пам’ятайте, юності більш притаманна інстинктивна обдарованість. Будьте точними у своїх висновках, глибше вдавайтеся в деталі кожної проблеми. Аналізуйте свої спостереження. І постійно запитуйте себе та инших: «А чому?» Розвивайте у собі розум дослідника, шукайте в порадники компетентних людей, які, повірте, охоче вам допоможуть. Нема причин бути занадто скромними і не задавати запитань, але нема й виправдання виявленню агресії при розбіжностях. Вчіться на своїх помилках, якщо ви щиро шукаєте правди.
Ґрентлі Дік-Рід “Пологи без страху”
