Мені було нелегко читати книгу Еріка Берна “Ігри, в які грають люди”, тому що це було важко запам’ятати і прикласти до власного життя без якоїсь основи. Такою основою стала книга, якої ще немає на українському ринку – “Staying OK”, Томас та Емі Гарріс. Її перша половина дуже практично вводить нас у суть транзакційного аналізу і дає розуміння того, чому ми такі суперечливі та чому инколи складається враження, що живемо не з однією людиною, а кількома водночас. У кожному з нас є три еґо-стани.
Транзакційний аналіз та Ерік Берн
Транзакційний аналіз – це психологічна теорія та метод терапії, розроблена Ерік Берном у 1950-60-х роках. Вона досліджує, як люди взаємодіють один з одним, і допомагає зрозуміти поведінкові моделі та приховані мотиви цих інтеракцій.
Ерік Берн (1910-1970) вивів 36 сценаріїв взаємодій з прихованими мотивами, які назвав “іграми”, в які грають люди. Він також ввів поняття трьох еґо-станів, у яких може перебувати людина, та чотири життєві позиції.
Три еґо-стани
Кожен з нас може знаходитися у трьох еґо-станах, инколи навіть у двох чи трьох водночас: Батьківська Особа, Дитина, Дорослий.
Батьківська особа – життя як ми його спостерегли або те, чого нас навчили про життя
Без опікуна дитина не може вижити фізично. Це охоронець та орієнтир. Батьківська Особа – це суміш транзацій між батьками чи авторитетами дитини, з дитиною та з сиблінгами. Стан Дорослого – оберігаючий, критичний, осудливий, контролюючий, дає поради, встановлює правила, ригідний.
Дитина – життя як ми його відчули
Дитина пізнає світ через відчуття. В дорослому житті з нами стаються речі, які відтворюють ситуації дитинства, викликаючи ті ж почуття, що ми відчували тоді, і це може вийти з берегів, якщо не втрутиться Дорослий. Стан Дитини легко розпізнати: це емоційність, імпульсивність, грайливість, наляканість, креативність та пошук уваги. Сила Дитини в цікавості, бажанні досліджувати і творити.
Найкреативніша людина — це та, яка виявляє, що велика частина вмісту Батьківської Особи відповідає реальності. Потім вона може зберегти цю підтверджену інформацію в Дорослому, довіряти їй, забути про неї та зайнятися иншими речами.
“Staying OK” – Eмі та Томас Гарріс
Дорослий – життя, яким воно може бути
Дані про Дорослого накопичуються в результаті здатности Дитини самостійно з’ясовувати, чим життя відрізняється від «вивченої концепції» Батьківської Особи, і «відчутої концепції» Дитини. Дорослий розвиває «осмислену концепцію» життя на основі збору та обробки даних.
“Staying OK” – Eмі та Томас Гарріс
Дорослий – це комп’ютер, що аналізує всю отриману інформацію. Дорослий – це той ідеальний стан, на який ми маємо націлюватись. Саме Дорослий може ідентифікувати, в якому стані ми знаходимось, контролювати себе і приймати рішення. Стан дорослого – раціональний, об’єктивний, логічний, аналітичний, збалансований, самозарадний.
Чотири життєві позиції
Транзакційний аналіз пропонує таку класифікацію чотирьох можливих життєвих позицій щодо себе та інших:
1. Я НЕ ОК — ТИ ОК
Це зазвичай наша перша стандартна вихідна позиція в дитинстві. Батьки перфектні, вони точно знають як треба, отже, вони ок, а ми ні. Це означає самознецінення та невпевненість у собі. Инші кращі за мене.
2. Я НЕ ОК — ТИ НЕ ОК
Якщо батьки не дуже добре ставляться до своєї дитини, вона може дійти до такого висновку: я не ок, але й ви не ок. Все марно, ніщо не має сенсу й цінности. Апатія та відсутність мотивації.
3. Я ОК—ТИ НЕ ОК
Якщо батьки дуже не добре ставляться до своєї дитини, вона може дійти до такого висновку: я ок, і раз ви таке робите зі мною, я теж можу таке робити, але мені недобре, отже, ви не ок. Зверхність, недовіра, агресія, конфліктність. Я правий, ви ні. Ти кажеш, що я поганий, то я буду поганим. Ця позиція популярна серед злочинців.
4. Я ОК—ТИ ОК
Це – еталонна позиція, де кожен має цінність і гідність та здатнтй до продуктивної співпраці.
Бути дорослим
Кажуть, що звинувачення в своїх недоліках своєї природи не змінює природи ваших недоліків. Тому «я такий» не допомагає. «Я можу бути иншим» допомагає.
“Staying OK” – Emy and Thomas Harris
Три речі можуть змусити людину змінитися:
- коли вона достатньо настраждалась, щоб захотіти щось змінити;
- відчай або нудьга;
- раптове відкриття, що вона може змінитись.
Здатність розрізняти еґо-стани та перебувати в позиції “я ок – ти ок” відкриває можливості співпраці та партнерства.
Транзакції
Транзакційний аналіз визначає шість типів досвідів, які охоплюють усі транзакції між людьми.
1. Уникнення
Самоусунення з інтеракцій, фізична та емоційна ізоляція, може бути уникнення конфлікту чи спосіб перезарядитися, порефлексувати.
2. Ритуали
Рутинні інтеракції, що слідують усталеним нормам та патернам, що надають структури та передбачуваности. Ввічливість, формальність, звичаї.
3. Дії
Дії, спрямовані на завершення завдання чи проєкту.
4. Часопроведення
Невимушені розмови чи дії, які дають змогу скоротити час і створити соціальні зв’язки.
5. Ігри
Комплексні соціальні інтеракції з прихованими мотивами та результатами. Свідомі і несвідомі маніпуляції, що можуть призводити до негативних наслідків. Це власне і є 36 ігор Берна, заради яких варто почитати його книжку. Приміром, людина вдає жертву задля отримання уваги, – це одна з “ігор”.
6. Інтимність
Щирий відкритий чесний взаємообмін, глибокий емоційний зв’язок та взаємоповага. Автентичність та вразливість.
У підсумку
Книга “Staying OK” Емі та Томаса Гаррісів є чудовим вступом до теорії транзакційного аналізу, що дає практичні інструменти для саморозвитку та розуміння себе та инших. Вміння розрізняти еґо-стани та взаємодія з позиції “я ок – ти ок” відкриває можливості для здорової комунікації та продуктивної співпраці. Як каже Томас Гарріс, ця книжка покликана змінювати людство по одному на раз. Хай живе партнерство.
Література
Емі та Томас Гарріс – “Staying OK”
Ерік Берн – “Ігри, в які грають люди”
