Світ не для жінок з дітьми
Ще взимку я замислилась: куди ж його подітися спекотного еміратського літа? Можливо, існує місце, де чекають на мам з дітьми? Можливо, є місце, де дитячі репетування звучать органічно, як жабки в ставку, і нікого не напрягають? Можливо, є навчання для мам з дітьми, або танці на кілька днів? Ґуґл нічого не підказав. І я все думала про несправедливість цього світу.
От якби було місце, куди не лише можна поїхати з малюком, а й корисно провести час! Чому маму завжди залишають за кадром, списують з рахунку? Та бо ніхто, крім мами, маму не зрозуміє. Але ж мама може все, і навіть більше? Егеж, – подумала я, – і створила гавайську конференцію. Почнемо зі Славського, а там і до Гаваїв рукою подати, – головне правильно назватись.
Гавайська конференція
Ідея мамського збіговиська формувалася довго і декілька разів трансформовувалась. Що то будуть за мами? Що їх цікавитиме в житті? Чи хотітимуть вони чогось понад кохану кухню й підгузки? Так, адже по-иншому мені буде нудно. Виходь зі своїх потреб, – сказав мені телепатично малюк, а він у мене на рідкість мудрий.
Хочу так, щоб і про підгузки, і про життя без них (екологічні рішення), і про мільйон речей, окрім них, – вирішила я, і запропонувала всім бажаючим мамам з дітками віком до двох заповнити анкету на участь, і жереб випав десятьом таким різним мамам з такими схожими поглядами на материнство. Я вирішила побудувати захід на засадах взаємокористи: кожна з учасниць мала запропонувати на обмін свої унікальні досвід та знання.
Наталя Бакун взялася надихати учасниць тренінгом щодо визначення цілей у житті, провела дискусію про історії бізнесу самих учасниць, розповіла про планування часу. Ірина Шелевій розповіла, як не боятись починати нове або різко міняти сферу діяльности. Анна Горинь поділилась як воно – обійтися без декрету взагалі. Олена Куляс розбавила серйозні дискусії ненав’язливими іграми для діток і дорослих. Оксана Олива провела творчий майстерклас із виготовлення ляльки-мотанки, адже рукотворчість розслабляє і надихає. Софія Михайлецька розповіла про психологічний аспект – виживання працюючої мами, відчуття провини тощо. Марта Камінська провела дискусію про мандри з малюками, адже з малюками воно по-новому, доводиться переадаптовуватись. Юлія Жовтанецька розповіла про екологічні альтернативи неекологічним речам, до яких ми так звикли, – звичка – то добре лише коли вона добра звичка.
Я спробувала провести колективний SWOT-аналіз для ідеї бізнесу кожної з учасниць, але спроба так обросла дискусіями, що розтягнулася на віки) Шалено прекрасні ідеї для бізнесу! Я також розповіла про те, як видати книгу в Україні.
Жоден захід не обійдеться без ложки дьогтю, і в останню мить з нами не змогла поїхати Юлія Герман через хворобу доньки, але вона не покинула нас, і поділилась онлайн як створити ФОП та способами виведення фінансів з-за кордону у фрілансі, а також пожертвувала свою камеру, якій і завдячують своїм існуванням ці фото)
Мама в своєму ритмі
Останнього дня програми ми не здужали, але явно не тужили з того приводу: навіть Господь відпочивав на сьомий день. Втім в програмі останнього дня все ж залишилось брендингове творче завдання: створити реальну чи фіктивну (футуристичну, утопічну чи потойбічну) бізнес-ідею, продумати логотип та концепцію. Патентуйте то все дівчата, бо телепорт то вам не таке далеке майбутнє)
Мені, що звикла бути сама з малюком майже весь час, було дуже цікаво: чи зможемо ми всі стильно, молодіжно, емансиповано? Не зовсім змогли) Комусь сумно без сім’ї в день народження, комусь лячно дивитись, як власна малеча дає всім прочуханки, хтось просто не уявляє свого життя без сім’ї. Але хто сказав, що мама, яка хоче самореалізації, повинна жертвувати сім’єю чи конфронтувати з нею? Вчорашня якась така думка. Хіба сім’я – не порт, не форт? Хіба мама, що, звісно ж, може все, не потребує елементарної любови? І мені, котра переважно без сім’ї, так радісно було мати навколо себе дівчат, яким можна й побідкатись на розтовчену малечею губу, і поділитись фантазіями про майбутнє, – о, відчуття присутности!
Чи легко воно з дітьми? Ні, нелегко, – незалежно від того на гавайській конференції ви чи вдома. Але коли на сьомий день вже так чітко окреслюється, наскільки їм не сидиться в чотирьох стінах, то чому, думається, в них повинні сидіти ми, мами? Вперед, у широкий світ!
Класно побути серед людей, що розуміють твої проблеми й потреби, класно – надихатися прикладами одна одної, класно – відчувати як напростуються за плечами крила можливостей. Я не знаю, що буде завтра, але сьогодні зробила це. І навіть коник-стрибунець поміняв професію.
Далі буде.
