Книга Річарда Шварца “You Are the One You’ve Been Waiting For” (“Ви – той, на кого ви чекали”) пропонує геніально простий по своїй суті і водночас революційний підхід до стосунків і особистого зцілення. Наші найглибші рани та проблеми у стосунках виникають через непропрацьовані частини всередині нас, з якими ми часто помилково самоідентифікуємось. Ідея, що є Я, а є назбирані впродовж життя частини, які долучились до цього “Я”, резонує зі мною. Те, що з цими частинами можна домовитись, дає надію.
Часто ми шукаємо партнерів, які б заповнили наші внутрішні прогалини або вирішили за нас наші проблеми, замість того щоб узяти відповідальність за власне благополуччя й стати для себе головною опорою. Здорові стосунки можливі, коли кожен партнер бере на себе відповідальність за власний емоційний стан, а у взаємодії з иншою людиною виконує роль другорядного опікуна, а не рятівника. Партнери допомагають одне одному усвідомлювати аспекти, над якими варто працювати, проте відповідальність за їхнє опрацювання лежить на кожному з них окремо.
Наша західна культура та багато експертів з питань стосунків дали нам неправильні карти і невірні інструменти. Нам говорили, що любов, яку ми шукаємо, є скарбом, захованим у серці особливого інтимного партнера. Коли ми знайдемо цього партнера, любов, якої ми прагнемо, повинна литися, як еліксир, заповнюючи наші порожнечі та зцілюючи біль. Коли ця любов припиняється, навіть на мить, ми починаємо боятися і займаємось одним із трьох проєктів. Перші два з них мають на меті повернути нашого партнера в роль люблячого рятівника. Третій проєкт — це відмовитися від цієї спроби і шукати альтернативи.
Річард Шварц – Ви – той, на кого ви чекали
Системи Внутрішньої Сім’ї (Internal Family Systems, IFS)
Річард Шварц розробив терапевтичний метод Системи Внутрішньої Сім’ї (Internal Family Systems, IFS) у 1980-х роках. Працюючи сімейним терапевтом, він помітив, що його клієнти описували свої внутрішні конфлікти так, ніби їхні особистості складалися з різних «частин». Це спостереження надихнуло його створити IFS – підхід, який розглядає психіку як систему субособистостей (або «частин»), що взаємодіють між собою подібно до членів родини.
Ви, мабуть, теж помічали, що іноді здається, ніби ми живемо не з одним партнером, а з кількома різними особистостями всередині нього? Це спостерігається в суті ними сказаного, енергії, виразі лиця чи мові тіла тощо. Колись це перемикання між еґо-станами, колись – це наші “частини”, колись – архетипи. Одного дня всі ці теорії нарешті складуться в одну якусь цілісну теорію про комплексність людини.
Хоча ідея внутрішніх частин не є новою — подібні концепції існують у юнґіанській психології (архетипи) та ґештальт-терапії (діалог із різними аспектами себе) — Шварц першим формалізував IFS як структуровану терапевтичну модель. Його головним відкриттям було усвідомлення, що в кожної людини є ядро – «Я» (Self) – спокійний, співчутливий і мудрий внутрішній лідер, який здатен зцілювати травмовані частини. Надлюдина)
Асоціація з множинним розладом особистости
Концепція субособистостей нагадала мені Дисоціативний Розлад Ідентичности (DID) (“множинний розлад особистости” у минулому). З погляду IFS, DID можна розглядати як крайній випадок того, що відбувається, коли різні «частини» психіки стають настільки розділеними, що функціонують як окремі особистості.
У моделі IFS кожен має внутрішні частини, але при DID фрагментація настільки сильна (часто через тяжку травму), що ці частини повністю відокремлюються одна від одної, маючи власні імена, спогади та здібності. Це відбувається тому, що ядро «Я» не може інтегрувати чи керувати системою через надмірне травматичне навантаження. Кожна частина (або «альтер») бере на себе захисну роль, але замість співпраці у єдиній внутрішній структурі вони діють як окремі особистості.
IFS не прирівнює звичайні внутрішні частини до DID, а розглядає його як крайній механізм виживання. Метою терапії DID на основі IFS є допомогти цим частинам почати спілкуватися між собою, зменшити страх і поступово повернути лідерство ядру «Я», щоб людина змогла відчути більше внутрішньої гармонії.
Основні ідеї та концепції
Підтримка інтимности не була б такою великою проблемою, якби ваша родина чи культура заохочували вас піклуватися про свої “вигнанців”. На жаль, мало хто знає про цей секрет успіху стосунків. Швидше за все, ваша родина навчила вас зворотному в певних ситуаціях — замикати свої частини, коли вони відчувають біль, потребу, сором чи инший дискомфорт. Потім західна культура бомбардувала вас повідомленнями про те, як чудово буде, коли ви нарешті знайдете свою “половинку”.
Річард Шварц – Ви – той, на кого ви чекали
Система Внутрішньої Сім’ї (IFS) і її роль у стосунках
Шварц представляє IFS як модель розуму, де кожен із нас має:
- Ядро-Я (Self) – співчутливий, мудрий внутрішній лідер, який природно здатний керувати нашою психікою.
- Частини (субособистості) – деякі з них несуть біль (Вигнанці), а инші захищають нас (Менеджери та Пожежники).
У стосунках ці поранені частини часто беруть гору, що призводить до конфліктів, захисних реакцій і емоційних триґерів. Зцілення відбувається, коли ми звертаємося до свого Я і допомагаємо частинам почуватися у безпеці та інтегруватися, прислухаючись до їхніх потреб.
Самолідерство (Self-led)
Річард Шварц використовує термін «самолідерство» для опису стану, в якому людина керується власним Я — своєю ядровою, незайманою сутністю — а не захисними чи травмованими субособистостями (або «частинами»), яких ми набуваємо впродовж життя.
Основні аспекти самолідерства:
- Центрованість у власному Я – людина діє зі свого справжнього Я, яке характеризується якостями, відомими як «8 С»: спокій (calmness), цікавість (curiosity), співчуття (compassion), впевненість (confidence), мужність (courage), ясність (clarity), креативність (creativity) та зв’язок (connectedness).
- Гармонізація частин – замість того щоб піддаватися впливу захисних або реактивних частин (наприклад, внутрішніх критиків, менеджерів чи вигнанців), власне Я бере на себе роль співчутливого лідера, дозволяючи всім частинам бути почутими та цінованими.
- Внутрішній баланс – людина здатна керувати своїми емоціями та реакціями, не будучи поглинутою жодною окремою частиною.
- Зцілення та інтеграція – у стані самолідерства людина допомагає своїм травмованим частинам зцілюватися та створювати більш інтегровану, гармонійну внутрішню систему.
Міф про «Того Самого»
Книга ставить під сумнів ідею, що романтичний партнер має задовольняти всі наші емоційні потреби. Замість того, щоб шукати схвалення зовні, Шварц пропонує розвивати самоприйняття та працювати з незадоволеними з дитинства потребами.
Роль «Вигнанців» у романтичних стосунках
Наразі знайте, що можна жити зі своїм партнером зовсім по-иншому. Коли одним із вас зазнає болю, ви обоє заглиблюєтеся всередину, знаходите задіяні частини, засвідчуєте те, що ці частини хочуть, щоб ви знали про їхній поточний і минулий біль, і ділитесь своїми відкриттями одне з одним. Таким чином, ви очищаєте свої мінні поля, ступаючи на міни, які кожен з вас приніс у стосунки, а потім розміновуєте їх, щоб вони більше не вибухали. Ступаючи на ваші міни, ваш партнер стає вашим цінним наставником (mentor) — він наставляє вас, завдаючи болю (tor-mentor). Без нього ви не змогли б знайти багато з тих вигнанців, яких потрібно зцілити. І коли ви почнете почуватися комфортно, говорячи з ним про свої внутрішні переживання з вашими вигнанцями, йдучи за слідами, які вони розкривають, ви оціните їхнє любляче прийняття і підтримку. Разом ви поділятимете вразливу і винагороджуючу форму інтимности як партнери на шляху взаємного зцілення і зростання. Ви допомагатимете один одному знаходити і рятувати своїх “підвальних дітей”. Як тільки вони будуть звільнені, ці вдячні, радісні внутрішні діти утворюють потужний зв’язок між вами, який може перекрити типові роздратування та різниці, що існують у всіх стабільних (committed) стосунках.
Річард Шварц – Ви – той, на кого ви чекали
Вигнанці – це частини нас, які зберігають біль минулого, зазвичай пов’язаний із дитячими травмами, відкиданням чи нехтуванням. Коли вони активуються у стосунках, вони викликають сильні емоційні реакції. Замість того, щоб пригнічувати їх, Шварц радить подружитися з ними та зцілювати їх.
Приміром, Марина в дитинстві відчувала себе непоміченою через байдужість батьків. Тепер, коли її партнер Максим затримується на роботі й не пише їй, вона гостро реагує, відчуваючи біль відторгнення. Це її “вигнанка” – частина, що зберігає травму. Замість звинувачень Марина може усвідомити цей біль, заспокоїти себе й відкрито поділитися своїми почуттями.
Захисні частини та їхній вплив
Оскільки наші вигнанці настільки відчайдушні, чутливі та лякають нас, коли вони засмучені, ми маємо инші частини, які захищають їх, використовуючи один із трьох підходів: (1) змінити партнера, (2) змінити себе, щоб догодити партнеру, або (3) здатися в роботі з партнером та відволікатися або задавлювати емоції.
Річард Шварц – Ви – той, на кого ви чекали
Щоб уникнути болю, ми розвиваємо Захисників, які проявляються у вигляді:
- Менеджерів – контролюють ситуацію, догоджають иншим або уникають вразливости.
- Пожежників – реагують імпульсивно (наприклад, спалахами гніву, закритістю, залежностями).
Розуміння цих частин допомагає нам перейти від реактивної поведінки до самоусвідомлення і зцілення.
Стосунки, керовані Ядром-Я
А що, якби ми вміли усвідомлювати свою внутрішню цінність самостійно? А що, якби ми довіряли тому, що, незалежно від того, що зробить наш партнер (навіть якщо він нас покине), ми впораємося? Можливо, це не буде легко, але ми будемо в порядку — не тому, що відрізаємо себе від почуттів, а тому, що маємо довіру до власного внутрішнього керівництва.
Це здоровий спосіб вирішення цієї людської дилеми. І коли ми досягаємо певного рівня довіри до свого Ядра, ми звільняємося від цих «вигнанських» танців. Ми можемо приймати і заохочувати партнера досліджувати всі його частини, тому що вони більше не загрожують нам. Партнер відчуває цю прийнятість і свободу — вони для нього водночас дивовижні й незвичні. Він починає вірити, що йому не потрібно захищатися від нас, і тому зберігає своє серце відкритим.
Він розслабляється, знаючи, що може слідувати туди, куди веде його серце, навіть якщо це означає відійти від нас, і що попри фізичну відстань, ми все одно залишимося пов’язаними на рівні Ядра. Як сказав Ральф Волдо Емерсон: «Єдина умова глибокої дружби — це здатність обходитися без неї».
Річард Шварц – Ви – той, на кого ви чекали
Коли ми діємо з Я, а не з поранених частин, ми:
- Спілкуємося чітко й з емпатією.
- Беремо відповідальність за свої емоції.
- Створюємо простір, де партнер почувається побаченим і підтриманим.
Замість того, щоб шукати партнера, який «виправить» нас, ми стаємо емоційно стабільними людьми, здатними будувати здорові стосунки.
Відважна любов
Відважна любов означає також мати відвагу любити, попри можливість глибокого болю.
Річард Шварц – Ви – той, на кого ви чекали
Часто в стосунках нами керує не любов, а страх — страх бути покинутими, непотрібними, забутими. Але справжня близькість починається тоді, коли ми вчимося самостійно заспокоювати ці тривожні частини себе, а не покладаємо цю відповідальність на партнера. Лише тоді ми можемо щиро підтримувати його зростання, а не вимагати гарантій безпеки для себе.
Ця любов рідкісна, тому що нас вчать придушувати свої страхи, а не приймати їх. Вона може відчуватися инакше — менш емоційно залежною, менш вибуховою. Але на глибшому рівні вона створює ще сильніший зв’язок, бо будується не на страху втрати, а на внутрішній цілісності.
Таку любов легше давати дітям — ми дозволяємо їм змінюватися, віддалятися, ставати собою. Але в стосунках із партнером нам здається, що він повинен дбати про нашу безпеку. Насправді ж єдиний, хто справді може це зробити, — ми самі.
Відважна любов — це не про контроль і не про відмову від близькости. Це про вибір зростати разом, підтримуючи і свою внутрішню гармонію, і свободу того, кого любимо.
Як справлятися з внутрішньою сім’єю?
Ідентифікуйте та подружіться зі своїми частинами
- Спостерігайте за емоційними тригерами і запитуйте себе: Яка частина мене зараз відчуває це?
- Пропишіть діалог із вашими Вигнанцями та Захисниками, щоб зрозуміти їхні страхи.
- Подякуйте Захисникам за їхню роль, але запевніть їх, що вони не повинні керувати вами. Вони в безпеці, і ви репрезентуєте і захищаєте їхні інтереси.
Практикуйте самоспівчуття, перш ніж шукати його в інших
- Використовуйте доброзичливий, підтримуючий внутрішній діалог.
- Медитуйте, усвідомлюючи, що ваша цінність не залежить від зовнішнього схвалення.
- Візуалізовуйте, як ваше Я підтримує поранені частини. Мозок не знає різниці між уявним та реальним.
Спілкування
Коли ми отримуємо чи надсилаємо повідомлення, воно має дві складові: зміст (фактичні слова) та енергію поза словами. Коли, приміром, наші захисні частини засмучені і звертаються безпосередньо до иншої людини, вони радше тригернуть иншу людину. Але коли ми спершу прислухаємося до захисників, а тоді висловлюємося від нашого Ядра, повідомлення отримується по-иншому, навіть якщо ми використовуємо ті самі слова. Зачіпають не так слова, як саме енергія, з якою вони сказані.
Так само як ми можемо вчитися висловлюватися від Ядра, ми можемо і вчитися слухати від Ядра, прислухаючись до того, що хоче сказати нам захисник людини, яка звертається до нас не з позиції Ядра. Яка вразливість ховається за негативом, який на нас виливають? Що сказало б Ядро?
Мені не потрібно реагувати ні на спотворений зміст, ні на гнівну енергію. Коли цей Захисник та инші частини дозволяють моєму Я залишатися присутнім, я можу побачити й почути біль або страх, що ховаються за болісною подачею, і відповісти на них із співчуттям. Я також можу прислухатися до істин, прихованих у перебільшеннях—до того, що я справді зробив, і за що можу щиро вибачитися.
Річард Шварц – Ви – той, на кого ви чекали
Від реактивности до цікавости
Коли між вами починається сварка, кожен може: (1) зупинитися, (2) зосередитися на внутрішньому й знайти частини, які були зачеплені, (3) попросити ці частини розслабитися й дозволити вам говорити за них, (4) розповісти партнерові про те, що ви виявили всередині (говорити за свої частини), і (5) слухати партнера з відкритим серцем, перебуваючи у своєму Я.
Річард Шварц – Ви – той, на кого ви чекали
- Коли у стосунках вас щось зачіпає, зробіть паузу і запитайте: Яка частина мене зараз говорить?
- Замість того, щоб звинувачувати партнера, висловлюйте свої потреби відкрито.
- Приклад зміни підходу:
- ❌ «Ти ніколи мене не слухаєш!»
- ✅ «Я почуваюся непочутою, і це викликає у мене тривогу. Чи можемо ми поговорити про це?»
Зцілюйте дитячі рани через внутрішню роботу
Загалом те, що партнер (та й не лише він) провокує в вас, і є тим, що потрібно зцілювати. В цьому полягає основна цінність стосунків – люди підсвічують нам наші слабкі місця. У цьому сенсі стосунки можуть замінити роки терапії. Якщо ж людина, як і її партнер, здатна сама усвідомити і зцілити ці підсвічені місця, їхні стосунки стають місцем справжньої інтимности та порозуміння. Двоє справжніх цілісних людей, ах.
Створюйте безпечні, усвідомлені стосунки
- Надавайте перевагу самосвідомості понад імпульсивні реакції.
- Беріть відповідальність за своє зцілення, а не за зцілення партнера.
- Заохочуйте партнера досліджувати свій внутрішній світ, а не очікуйте, що він «виправить» вас.
У підсумку
Як і старіння, інтимні стосунки мають бути пережиті з відкритістю та турботою. Вони вимагають відваги стикатися з тим, що є потворним і страшним у вас і вашому партнерові, любити повністю, не володіючи, і ризикувати втратою цієї любови. Ось чому інтимні стосунки такі рідкісні — чому так багато людей задовольняються стосунками, де домінують захисні механізми, або обирають жити наодинці.
Річард Шварц – Ви – той, на кого ви чекали
Книга “Ви – той, на кого ви чекали” пропонує переосмислити наше розуміння любови, зцілення та особистісного зростання. Власне навіть самої суті людини. Людина нарешті постає такою, якою вона є – не доброю, не поганою, – а автентичною і комплексною, з власною неповторною історією.
Замість того, щоб шукати цілісности в партнерстві, можна вчитися звертатися всередину, працювати зі своїми частинами та жити, керуючись своїм Ядром. І так, це важко, але ніхто не обіцяв, що буде легко, і може саме в цьому полягає краса життя, і власне кажучи, якась чесність з собою та иншими. А щодо стосунків – то саме такий підхід дає нам можливість почуватися вдома.
P.S. Книги “Ви – той, на кого ви чекали” ще немає на українському ринку, але в перекладі є инша книга цього автора «Немає поганих частин. Як відновити цілісність і вилікуватися від травм».
