Часом чую вислів ‘займатися дитиною’, і тихо про себе йойкаю, – по-перше, хтозна що конкретно мається на увазі, по-друге, буває ж у когось оце час та надхнення ?, по-третє, є в цьому щось грубувате, наче дитина – неживий предмет.
Ми з Прибульцем просто мешкаємо разом та ділимо радощі життя, бо, власне кажучи, вибору в мене негусто – майже цілковита непридатність до забав, а тим паче серйозних занять. Єдина проблема, яку я при цьому спостерігаю, це періодична потреба (і водночас неможливість) побути самій, робити щось самій, перестати контролювати, що там робить малюк бодай на хвилину, це так, це втомлює. Але сидіти бавитись і вигадувати майстерки – не моє від слова взагалі, можу хіба пострибати по хаті, поперекидатись, подуріти, побавитись у лови і все таке), що, до речі, чудовий спосіб для обох позбутися негативних емоцій. Разом з тим, здається мені, що є чимало батьків, які так стараються розважити та навчити чогось дитину, аж надриваються, тоді як дитина просить хіба трохи свободи, уваги, підтримки та права на участь.
Отож, як перестати напружуватися і почати жити з дитиною в одній хаті.
1. Дозволити дитині брати участь у звичних сімейних рутинах:
▪️ душ або ванна – разом, або малюк купається, а мама робить манікюр; надувний басейн – також добра річ.
▪️ приготування їжі – збиваємо яйця на омлет, вимішуємо, виливаємо на пательню; тиснемо кнопки блендера; ріжемо пластиковим ножем; ліпимо разом сирники та вареники; малюк обожнює мати справу з холодильником, приносити звідти те, що просять, відкривати йогурт, наливати молоко тощо; малюк може на кухні справді багато, була б фантазія.
▪️ спорт:
– йога (потрібен час, щоб малюк звик, що ви її робите, але це можливо; якісь вправи можна робити разом, якісь малюк робитиме поруч, на власному килимку; в якісь моменти їстиме цицю, не без того ?)
– спільна прогулянка (ганяти м’яча, возити малюка на машині з ручкою чи у візку, малюк на самокаті, мама на роликах тощо)
– шведська стінка, гірка Піклер, балансувальна дошка, тунель, гора подушок, щоб через них перебиратися тощо
– возіння малюка по підлозі на ковдрі (чудове кардіо для мами)
▪️ прання (кладемо одяг в машинку, витягаємо випране, розвішуємо, сортуємо сухе)
▪️ прибирання (витираємо поверхні, замітаємо, пилесосимо, миємо вікна і навіть трошки підлогу, прибираємо за собою після їжі, підливаємо квіти, розгружаємо шафи, а заодно перевдягаємось у загадкових істот)
2. Догляд за собою –
вдягаємось, взуваємось, беремо й кладемо одяг та взуття на місце, миємо руки, чешемось, чистимо зубки, витираємо рота під час їжі, виносимо за собою горщика і миємо його.
3. Арт-терапія:
– малювання (довільні дудли кожен на своєму аркуші)
– малювання саморобними фарбами у ванній (рідке мило змішується з кукурудзяним крохмалем та харчовими барвниками)
– кінетичний пісок та орбіз (антистрес для мами, і острів скарбів для маляти; орбіз, до речі, теж можна робити з допомогою крохмалю та харчових барвників)
– музика і танці (теж антистрес і прекрасне часопроведення; реальні та іграшкові музичні інструменти, музичні іграшки, справжня музика та щонайрізноманітніші танці)
4. Читання –
так, нечасто, і все ж инколи ми примудряємось читати кожен свою книжку.
5. Покупки –
хай малюк головує в цьому поході, сам бере з полиць і кладе до кошика, вгадує, що ще потрібно купити, і все таке.
6. Домашній пікнік, кавування, чаювання –
чудова нагода для тренування манер і ще один спосіб трохи розслабитись.
І звісно ж –
7. Спільний денний сон –
святая святих реґенерації (не рахуючи води). Тут можна лежати, відпочивати, серфити нетом, спілкуватися дивитися кіно, читати книжки, працювати, писати блоги і тощо, і тощо.
Для видирань на дорослі висоти нам слугує ікеєвський стілець, з якого годі впасти, але існують і спеціальні стенди.
А ще малюк знімає з мене шкарпетки та робить мені масаж ?.
