Мій досвід стосується трьох приватних сихівських садочків (пробні дні у двох та адаптація в одному), тих кращих, де моє око, натреноване десятьма роками у сфері обслуговування, невпинно намотувало деталі, вишиваючи з них картину стану справ. На що звернути увагу, обираючи дитячі садочки (а то й не обираючи, бо часто обирати не доводиться), яка ситуація з…
Коли ‘не пишеться’, отже, я намагаюсь писати про щось, що мені не болить. А для чого писати про те, на що тобі начхати, – ось питання. Тому напишу про те, з чим ношуся останній місяць, в рамках акції “не чинити над собою насильства, де лише можу”. Бути собою Вчора наткнулась на дівчинку, що працювала в…
Те, чого я хочу в своєму житті, – це співчуття, потік між мною та иншими людьми, що ґрунтується на взаємній сердечній віддачі.Маршал Розенберґ “Ненасильницька комунікація” Емоційний шантаж Якось я сказала одній людині, що хочу розійтись, а він у відповідь заявив, що збирається покінчити з життям. Дивовижно, але моєю реакцією був цілковитий внутрішній штиль, і вперше…
Педіатр, який любить дитину так само палко як і свою роботу. Ці люди дійсно змінили речі. 1. Януш Корчак (1878/79-1942, польський єврей) Я рада, що саме Корчак очолює список (список хронологічний). Людина широкого спектру, він написав багато і мудро, для дітей і про дітей, присвятив себе дітям, створив для них дім (сиротинець), і пішов у…
Коли ми запитуємо: “Як я можу змусити свою дитину бути менш сором’язливою / більше концентруватися / більше цікавитися мистецтвом / бути активнішою?” і так далі, ми не приймаємо її такою, якою вона є. Натомість ми можемо працювати над тим, щоб показати своїй дитині, що ми любимо її такою, як вона є, там, де вона зараз….
На початку заснування я описувала свій блог як один ‘про батьківство’. Згодом я зрозуміла, що пишу все-таки більше для і, можливо, ближче до матерів, а слово ‘батьківство’ стало видаватись мені надто патріархальним, і я переписала його на ‘мамівство’, – може, не фест красиво, але ближче до суті, як мені здалось. Аж тут на горизонті з’явився…
Часом чую вислів ‘займатися дитиною’, і тихо про себе йойкаю, – по-перше, хтозна що конкретно мається на увазі, по-друге, буває ж у когось оце час та надхнення ?, по-третє, є в цьому щось грубувате, наче дитина – неживий предмет. Ми з Прибульцем просто мешкаємо разом та ділимо радощі життя, бо, власне кажучи, вибору в мене…
Довіра наших дітей до нас має немалу ціну: наші увага, повага, стриманість, терпіння і безконечна праця над собою і стосунками, – ось вам вся книга в одному реченні, а заодно й болюча правда. Якоїсь ефемерної абсолютної любови ніяк не досить, аби залишатися дитячим притулком на життя, лише праця, лише хардкор. Книга бере собі за мету…
Дуже мені сподобалась ідея з книги Тіни Брайсон та Деніела Сіґела “Досить істерик” щодо саундтреку, мовляв, перш, ніж братись до вирішення ситуації, варто вимкнути всередині себе звуки триллера і ввімкнути приємну романтичну музичку, ну, як варіант. Або уявіть собі, як ви заглядаєте на дитячий майданчик, вдалині лунають крики москалів, дітлахи б’ються і репетують. Нічо такого,…
Гнівайтеся, та не грішіть, хай не заходить сонце у вашому гніві. Біблія, Послання до Ефесян 4:26 Особливість цього блогу така: я пишу про актуальні для себе речі, або відповідаю на власні запитання. Нині у нас з малюком кризовий період, і блог це миттю відчуває на своїй шкірі. Шукаємо виходів із вибухання. Я терпіти не можу…
