При надії

Природне батьківство та природа дотичних речей

Стаття 94: про метод Монтессорі та книгу Сімон Дейвіс.

Коли ми запитуємо: “Як я можу змусити свою дитину бути менш сором’язливою / більше концентруватися / більше цікавитися мистецтвом / бути активнішою?” і так далі, ми не приймаємо її такою, якою вона є. Натомість ми можемо працювати над тим, щоб показати своїй дитині, що ми любимо її такою, як вона є, там, де вона зараз. Справді, саме цього хоче кожен.

Сімон Дейвіс “Тоддлер Монтессорі”

В дитинстві у мене було доісторичне хоббі – різати і клеїти, сортувати вирізки по рубриках і темах, складати то все на стопочки та в папочки, певна, що в психіатрії є якась назва такому розладу, або то такий варіант аристотельського бажання впорядкувати, мова не про те ?. Десь між тих вирізок мені на очі періодично траплялася відома італійська діячка Марія Монтессорі з уявленнями про навчання дуже близькими моєму свободолюбству, і я відчайдушно мріяла вчитися в такій школі, яких в Україні тоді ще й близько не було, натомість мої печальні, безглузді, безнадійно змарновані шкільні дні минали в безпредметному витріщанні у вікно, на бодай оту фізичну свободу. Так мій скромний інтерес плавно доріс до власного зненацька материнства, і тепер я маю шанс, ні, не змусити дитину реалізовуватись за мене, а допомогти їй рости собою, а не бути догодою родичам, суспільству чи ще хтозна-кому.

Тоддлери Монтессорі

Метод Монтессорі в одному реченні – це підтримка розвитку однієї конкретної індивідуальности в міру його прогресу. Це подати руку, коли дитина не дотягується, чи фарби, коли вона проявляє потяг до малювання тощо. Це природність та ненасильство.

“Тоддлери це хибно витлумачені люди.” – Так починається книга Сімон Дейвіс “Тоддлер Монтессорі”. Це порівняно свіжа книжка (2019), що привабила мене в першу чергу приємними ілюстраціями, – на сьогодні один із небагатьох способів змусити мене придбати паперову книжку, тож дякую за естетичну насолоду ілюстраторці Хійоко Імаї.

Імпульсивні, неконтрольовані, нечемні, неслухняні, непосидючі, істеричні та вічно пхають носа куди не слід. Невже все так зле, і нема иншої сторони медалі? Малята від року до трьох (їх звуть тоддлерами або, у нас, чалапунами, але мені чужі обидва ці слова, тож будуть просто малятами) живуть у моменті, тут і зараз, всмоктують все, як губки, можуть багато речей, вони невинні, не тримають зла, вони автентичні і щирі. Те, що видається нам нечемністю, насправді є природним ходом речей та ознакою адекватного розвитку: малята потребують казати ‘ні’, рухатись, досліджувати, потребують свободи (хоч і деяких обмежень, порядку та послідовности теж), спілкування, відточування навичок, а також належати до племени (сім’ї) та вносити свою лепту в сімейну діяльність. Вони імпульсивні, бо префронтальна кора, що відповідає за зваженість рішень, у них ще не розвинута, і, як каже авторка книги, ‘ми повинні бути їхньою префронтальною корою’. Ні, вони не знущаються з нас, а просто ростуть ?. І то наше завдання бути чемними садівниками, а не їхнє, адже саме ми повинні подбати про умови для їхнього росту.

Складові методу Монтессорі

“Вони відчувають мир у процесі діяльности – і задоволення від її завершення.”

Види діяльностей Монтессорі:

– зорово-моторна координація;

– музика та рух;

– практичне життя;

– мистецтво та майстерка;

– мова.

Принципи занять:

– тарґетування/відточування/повторення одного навику;

– завдання/діяльність мають початок, середину кінець та завершеність;

– матеріали максимально природні, мають порядок/місце (зберігаються в кошичках/контейнерах);

– свобода вибору.

Правила інтеракції з малям під час занять (де гра, навчання і співжиття приблизно дорівнюють):

– не говорити під час демонстрації (дитина концентрується радше на чомусь одному: рухах і звуках нашого рота або ж на нашій діяльності);

– не переривати глибокої концентрації дитини;

– уникати екзаменаційних запитань/тестування (задавати їх лише там, де ми певні, що дитина знає відповідь).

Створити середовище Монтессорі означає створити безпечний і пристосований до дитини простір, що дбайливо підтримує її природний розвиток та відкритий для дослідження. В решті маємо деяку свободу ?, залежно від обставин та звичок у кожній сім’ї, головне – у всьому бути послідовними, аби не збивати дитину спантелику.

Оскільки до 6ти дитина ще не надто розрізняє реальність від фантазії, стратегія Монтессорі – власне знайомити дитину з реальністю, а не фантазіями, сконцентрувавшись на практичних речах та навичках (читай ні більшості казок та мультиків).

Що можна зробити по-иншому:

“Гумор особливо корисний, коли ми на межі втрати самовладання. Щось таке просте, як спів дурненької пісеньки може зняти з нас напругу і викликати в них посмішку.”

тайм-аут – тайм-ін;

– багато слів – одне слово/ мало слів (“негайно взувайся, скільки можна чекати, щодня те саме!” – “взуття”;

– відсутність вибору – вибір із двох;

– прохання/накази – надання інформації/погодження/демонстрація;

– не можна/не роби – можна зробити/альтернатива (“не жбурляй в маму іграшками!” – “пожбурляймо камінці у воду?”);

– ні – так, але (зберігаємо ні для  справжніх небезпек і серйозних випадків);

– серйозність – гумор;

– повторювання правила – вказування на табличку з правилом (табличками не зловживати);

– строгий тон – звернення з добротою і повагою;

– переривання діяльности – очікування, поки дитина завершить свою справу;

– нелогічні покарання – логічні наслідки (жбурнув іграшку – забрали іграшку);

– проговорювання емоцій – спроба вгадати емоції.

“”Ненасильницька комунікація” навчила мене вгадувати, що може відчувати дитина, а не просто давати цьому ім’я. (…) Запитайте їх, чи вони розчаровані, висловіть здогади, як вони почуваються (“Ти кажеш мені, що засмучений, що ми покидаємо парк?”) Або опишіть, як вони виглядають (“Ти зараз виглядаєш справді сердитим. “)”.

Турбота про тіло

Що мені дійсно не сподобалося в цій книжці, це частина про догляд за дитиною. Одна справа говорити про метод природної гігієни (висаджування) та багаторазові і одноразові підгузки, це об’єктивно. Але говорити лише про підгузки, то вже пропаганда, адже маркетинг робить своє, вони всюди, відповідно звідки як не з книжок людям дізнаватися про те, що є і природні методи догляду за малюками? Напружила і частина про грудне вигодовування вночі, бо якось воно плавно перескочило на розбавляння молочка водою в пляшечці, і цілком неінформативна частина про чищення зубків. Словом, не варто було про це писати взагалі, зважаючи на те, що книжка про методи Монтессорі, а сама Монтессорі творила в часи, коли сучасні підгузки лише почали вимальовуватись на горизонті, і казала вдягати на дітей звичайні труси. Крім того, забудьмо про епоху, Монтессорі має про це зовсім иншу думку, що логічно в рамках її філософії природного виховання. В “Секреті дитинства” вона говорити про м’язеву пам’ять і чутливий період щодо позицій тіла, не кажучи вже про загальну ідею та стратегію спостереження за дитиною та підтримки її розвитку. Мені б хотілося, щоб підгузки і суміші сприймалися як крайні заходи, а не витісняли висаджування й грудне вигодовування.

4 фази розвитку дитини

Задовго до того, як це стало відомо науці, Марія Монтессорі спостерегла, що дитячий мозок розвивається до 24 років (наука каже, що префронтальна кора формується до 25). Вона поділила цей шлях на 4 фази по 6 років:

1️⃣ 0-6 років: (сіємо зерна)
▪️фізична й біологічна незалежність
▪️вбираючий розум
▪️конкретне розуміння світу
▪️сенсорне навчання
▪️діти працюють паралельно з невеликою кількістю співпраці
▪️швидкий ріст і зміна

2️⃣ 6-12 років: (стебло росте і міцніє)
▪️ментальна незалежність
▪️розвиток відчуття моралі (правильно і неправильно) і дослідження як речі працюють та пов’язані
▪️рух від конкретного до абстрактного навчання
▪️режим навчання через уяву
▪️співпрацює в маленьких групах
▪️менше росту, стабільніший період

3️⃣ 12-18 років: (листочки та квіт розпускаються, наближаючи зрілість)
▪️соціальна незалежність
▪️розвиток соціальної установки (як вони змінять світ)
▪️діляться ідеями та ідеалами з иншими
▪️величезні фізичні та психологічні зміни (схожий на першу фазу)

4️⃣ 18-24 років: (рослина повністю виростає)
▪️духовна та моральна незалежність
▪️віддача соціуму
▪️обґрунтовування, логічний розум
▪️стабільніший період (схожий на другу фазу).

Чи бачите ви те, що й я?) Нескінченні можливості співпраці з дитиною! Ми можемо дуже багато, і наш інструмент номер 1 – спостереження, а інструмент номер 2 – виваженість. Чи бачите ви те, що й я?) Безконечна праця над собою!

У підсумку скажу, що книга досить повторювана, а деякі речі і геть зайві, тобто могла б бути вдвічі тоншою; инколи важко відрізнити думку автора та самої Монтессорі, але загалом для ознайомлення з методом та пристосування власної домівки до принципів Монтессорі книга підійде.

Що ще цікавого

Читайте також:

Стаття 2: про те що читати під час вагітности або топ-25 книг для майбутніх мам.

Стаття 84: топ-10 книг про пологи, материнство та батьківство.

2 коментарі до “Стаття 94: про метод Монтессорі та книгу Сімон Дейвіс.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Повернутись вверх