При надії

Природне батьківство та природа дотичних речей

Стаття 68: про книгу ‘Правила розвитку мозку дитини’ Джона Медіни.

Я, звісно ж, розумію потребу відповідей. Перша дитина – це мов ковток п’янкого напою, навпіл замішаного на щасті і страху, та запитий відром змін, про які ніхто не попереджав.

Джон Медіна

Без перебільшень, одна з найкращих книг про природне батьківство, та й узагалі батьківство, які мені пощастило прочитати. Медіна зробив спробу написати об’єктивну та інформативну книжку про дитяче виховання напротивагу горі суперечливих книг з мінімумом інформації, – що за ковток свіжого повітря! Це – ‘Спок’ нового покоління – тут обмаль конкретизованих ситуацій з деталізованими шляхами їхнього вирішення, зате є загальні принципи й глибина розуміння. Медіна пояснює чому всі ті книги такі різні: вони упускають, що кожна дитина инша, кожні батькі инші, на кожну дитину впливають инші люди, ми не можемо знати справжніх причин речей, а лише здогадуємось із чим вони пов’язані, – це і є те, що заважає нам правильно виховувати дітей. Науковець за професією, Медіна спробував написати книгу про наукове справді доступною мовою, і йому це загалом вдалося. Місцями з доволі безпорадним науковським гумором, та все ж)

Автор починає здалеку, ще з вагітности, де охайно розвінчує міфи про користь Моцарта: наука доводить, що мозок має здатність запам’ятовувати ще в утробі, тобто теоретично можна певним чином вплинути на дитячі смаки (якщо ви не вживали певних продуктів під час вагітности, цілком ймовірно, що їх не сприйматиме й дитина), проте Моцарт жодним чином не покращує інтелектуальних здібностей, точнісінько як і не покращують їх спецільні dvd для малечі до трьох років (а инколи є навіть шкідливими). Чудoво дитина запам’ятовує і стрес, тож вагітній таки треба уникати його всіма силами.

Далі автор зачіпає тему середовища зростання дитини, і визначальними тут є стосунки батьків. Дослідження показали, що основні причини конфліктів серед молодих сімей з новонародженим – це недосип, соціальна ізоляція, нерівномірний розподіл обов’язків та депресія. Основний вихід з цього – емпатія – навик, на якому варто також будувати систему виховання. Емпатія та чітка система правил з поясненнями – найкращі друзі батьків.

Ось таблиця, що ілюструє 4 існуючі стилі виховання:

Медіна говорить про стовпи, на яких будується нова людина: з перших днів наш ґрунт під ногами – безпека. Не маючи цього ґрунту, мозок не здатний адекватно розвиватися, оскільки запрограмований на виживання. Дитина не вчитиметься гарно і не буде щасливою без цієї бази. Другий стовп – це стосунки.

“Навчання людини в її найбільш природному стані – це насамперед постійна взаємодія. Ви можете буквально перемонтувати мозок дитини, даючи їй досвід стосунків.”

Третій стовп – розуміння цілісности: немовлята не поповнюють словниковий запас, поки не вдосконалять дрібної моторики. Наука підтверджує: найкраще дитячий мозок розвивається при грі надворі, ще краще – за участи батьків.

“У вашій поведінковій формулі мають бути чотири живильні речовини, які слід коригувати в процесі дорослішання дитини: грудне вигодовування, спілкування, керовані ігри і схвалення зусиль, а не досягнень.”

Що таке інтелект? Наскільки ми можемо повпливати на інтелект наших дітей? На 50% це генетичне, але друга половина – простір для батьківської фантазії. Інтелект – це значно більше, аніж розумові здібності, він великою мірою складається з бажання досліджувати, самоконтролю, творчости, вербального спілкування та розуміння невербальних знаків (наприклад, читання облич), – це речі, з якими можна працювати. Найкраще інтелект розвивається в обіймах чуйних батьків (тільки не до пенсії, ок? ?). В Айнштайна не було якогось генетично екстраординарного мозку, все чого він досягнув, наслідок звичайної земної праці. До речі, ви знали, що по смерті його мозок викрав і 20 років переховував один дослідник?) Він порубав бідолашний орган на маленькі кубики, і ставив над ними експерименти, однак нічого особливого не знайшов, овва ?.

Важливий момент: мораль у нас вроджена. Наше розуміння того, що добре, а що погано, може похитнути неякісне виховання, невдала його модель, а то й відсутність такої. Вбивцями не народжуються, їх виховують.

І наостанок підтвердження моєї особистої історії материнства та поглядів на нього від Медіни ♥️: Догляд за дитиною – це хитромудрий спосіб подбати про себе.

Що ще цікавого

Читайте також:

Стаття 2: про те що читати під час вагітности або топ-25 книг для майбутніх мам.

Стаття 84: топ-10 книг про пологи, материнство та батьківство.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Повернутись вверх