При надії

Природне батьківство та природа дотичних речей

Стаття 30: про те, чому нам не вдається народжувати природно.

Мені хотілось, аби ця ювілейна стаття була хоч трохи рушійною, аби кожна могла заглянути вглиб себе й суспільства, в якому живе, аби на мить змогла звідти вийти і кинути на те все оком об’єктивним. А потім зайти назад, і народити природно.
Наведені нижче пункти не так легко було виділити, – вони взаємозалежні і міцно переплетені.

Неадекватність інформаційного простору

За останніх років 5 у мене сформувався досить незалежний інформаційний простір. Ступаючи часом в чийсь, почуваюся так, наче ступаю в якесь неприродне г. Немає жодної гармонії в тому, щоб тягати одна одну за коси, доводячи, що на твоєму березі родить ліпше, нав’язувати свою точку зору, пораду чи допомогу. Або просто безпідставно стверджувати. Інформаційний простір, у якому більше живих, ніж паперових, завжди означає війну, бо в одному явищі людям важливі різні речі. Перебуваючи в ньому від початку, можна легко розчинитись. Зайшовши з одного в инший, існує ризик потонути. Тому важливо мати власний інформаційний простір, не той, де оточуєш себе гарними предметами, а той, де предметів мінімум, але різних або хоч би добрих.
Тримайтеся якнайдалі від мам, тіток, сестер, подруг, жіночок на лавочці, що спішать поділитися розповідями про те, як їм було боляче, швидше за все їм боліло з усіх описаних нижче причин. Часом вартує втекти від всіх і вся, і прислухатися до себе. А також дослідити, що це і з чим його їдять. Зробити незалежне розслідування.

Страх і невідомість

Замість, наприклад, математики чи християнської етики в школі я б воліла відвідувати лекції на тему сім’ї, сексу, тіла, вагітности, пологів. А ще ефективної комунікації, ораторського мистецтва та аналітики. Після школи ми вже більш-менш дітородного віку, але неготові не лише до створення сім’ї, а й до життя як такого.
Завагітнівши, я опинилася мовби на иншій планеті. Було б круто натомість, якби це було частиною цієї планети, так значно зручніше.
У вас навряд чи буде як в когось, серед безлічі розповідей про пологи навряд чи знайдеться дві однакові. І все ж читання таких розповідей надзвичайно захоплююче і корисне, воно зорієнтує в тому, що на вас може чекати, допоможе скласти план пологів, у якому ви сформулюєте для себе та инших як вам хотілось би це пережити. Ви здивуєтесь, наскільки по-різному це може бути. І дуже багато залежить від того, що ви про це знаєте.
Якщо у вас немає часу розбиратися в клінічних процедурах, акушерських протоколах та законі, знайдіть собі доулу. Вона буде не лише вашою енциклопедією, а й пригорне вас, фізично та душевно. Дослідження доводять, що доула покращує досвід пологів.

А ще, на наших теренах побутує страх говорити, зокрема страх задавати запитання, котрий, власне кажучи, є страхом осуду. Не бійтеся, запитуйте, живемо раз, а скільки буде пологів – невідомо. Оберігайте свій досвід, творіть його добрим, таким, щоб хотілося згадати. Привчайте навколишніх відповідати на ваші запитання, їм це також корисно.

Викривлене сприйняття
Ми розуміємо пологи, як що завгодно, але не те, чим вони є. У нашому інформаційному просторі вони обросли бородою з болю, стресу, акушерського насилля, поганого досвіду тощо. І десь поміж того висить таке, як перекошена табличка, ‘ну, головне, що тепер у мене є дитинка, весь біль забувся’. Еге ж, травмована дитинка з травмованою матір’ю, у яких попереду ще ціле життя взаємного травмування. А хочете, це буде по-иншому?

Найвидатніший день вашого життя – не весілля, і пам’ятати з трепетом потрібно не сукню і п’яного вуйка, що ліз із поцілунками до дружки. Найвидатніший день – то день пологів, вінець вашого сексуального і духовного життя, процес появи нової людини, таїнство материнства. Це ваш день і день вашого малятка, це початок чогось справді великого, тому до цього треба ретельно готуватися.

Невідповідні умови
Так, хочеться народжувати в чистенькій палаті без купи сторонніх. Або з купою рідних, то вже як кому. В будь-якому випадку в Україні тут є за що і з чим поборотися. Але ось що, я народжувала в чистенькій гарненькій палаті, ммм, от тільки мені було не до інтер’єрів у той момент, і з таким самим успіхом народила б на полі бою абощо. До речі, Ґрентлі Дік-Рід мав багато шансів поспостерігати пологи посеред війни, і підтверджує, що жінкам не до вибухів гранат під час пологів, вони відлітають у вирій відключаються, причому куди легше, ніж у стінах пологового.

Втручання

Це – ваші пологи, ваші і тільки ваші. Лікар присутній, щоб допомогти в разі, коли щось піде не так. І в більшості випадків ви самі здатні відчути, коли щось іде не так, а коли хтось намагається втрутитись у природній процес. Бо це виглядає десь так:

Ви – творець свого життя, і ви – творець своїх пологів. Хай сьогодні у нас складна ситуація зі ставленням до людини в лікарнях і до жінки – в пологових, але ми маємо силу це все змінити. Бажаю вам подвоєння тих сил, надхнення, і пишіть якшошо)

Що ще цікавого

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.

Повернутись вверх