При надії

Природне батьківство та природа дотичних речей

Стаття 3: про куріння під час вагітности, або про руйнівну силу осуду.

Не вдаватимусь до прикладів з иншими людьми, а розкажу про себе.
Цигарка асоціюється з дорослістю, це правда. Дітей-курців не побачиш так часто, як дорослих-курців. В школі я любила щось комусь доводити, і якось (класі в третьому) мене взяли на слабо – викурити цигарку. Ну я кажу – роздобудьте мені її, то викурю, запросто! Роздобули. Я собі її до кишені сховала і сказала, що завтра всім усе доведу. В день видатної події вранці на кухні на мене чекала вся сім’я із запитальними поглядами: в кишені моєї куртки було знайдено цигарку. Сім’я вимагала пояснень і дивилась на мене з глибоким осудом і нерозумінням. Тому пояснень сім’я не отримала, а радше заклала в мені якусь підсвідому злість: не варто ставитися до дітей, як до злочинців. Вибудуйте справжню довіру, і вони самі прийдуть до вас розповідати, що планують довести всім, що можуть курити, як дорослі. І тоді у вас куди більше шансів допомогти їм. Ну я тоді так і не довела нічо нікому, бо цигарку в мене ліквідували, навіть не пригадаю, як я тоді відмазалась перед однокласниками.

З дитинства мені не подобалися курці, а особливо дівчата-курці. Що вже казати про вагітних курців, вагітну курчиню хочеться прив’язати до дуба і відлупасити, а потім згодувати собакам. Вирішила я спробувати, що вони в тому знаходять. Позичила в тата цигарку (я тоді була десь у сьомому класі) і спробувала собі покурити. М’яко кажучи, мені не сподобалось, і утвердилася я в своїй нелюбові до курців.
Проте в десятому класі мені дали скуштувати смачнючу сигареллу з вишневим смаком, і якось непомітно стала я собі їх курити час од часу, «не в затяжку». Потім виявилось, що існують ще ванільні та шоколадні сигарелли – мммм. Потім я зустріла хлопчика, який пояснив, що я курю «неправильно» і навчив курити, затягуючись. Спасибі тобі, «друже»!
Врешті шоколадні й ванільні сигарелли мені обридли, і я собі вирішила, що досить уже курити. Аж тут виявилось, що існують ментолові цигарки. Ану спробую. Ну, ніби нічо.
Тим часом паління стало уже чимось на кшталт традиції чи особливої оказії. Це мала бути спланована акція, адже 15річна дівчина-курець приваблює чимало осудливих поглядів, а це дуууже неприємно.
І ось, ментолові цигарки почали набридати також. І може б я і припинила курити ще тоді, але тут мені подарували пачку Кемелу. Я досі пам’ятаю хто. То була одна дівчинка, і подарувала вона мені ту пачку зі словами, що кидає курити. Словом, передала естафету. Бо раптом виявилось, що звичайні цигарки без смаку також приносять задоволення.
З того часу я курила понад 12 років. Люди на вулиці зупинялись, щоб пояснити мені, що це шкідливо (особливо старенькі дідусі: «така гарна, а куре, аяйяй»), будячи в мені підлітковий протест і утверджуючи в бажанні курити «на зло». На зло кондуктору, але. Ну не ваша то справа, я тут сама недавно дівчат-курців засуджувала, але хоч би помовчувала, щоб не втручатися в їхні психологічні процеси. Люди щось казали про залежність, то я припиняла часом, щоб довести собі, що я не залежна. А одного дня припинити стало важко.
Коли куриш понад 10 років, понад 10 цигарок у день, реакція організму непередбачувана, бо організм звикає до змін і перебудовується на новий лад, і статистика каже, що такі жінки дуже рідко кидають палити під час вагітности.

Я пробувала кинути курити безліч разів, навіть до вагітности, але основною причиною повернутись були неприємні реакції організму: десна вкривалися болючими язвами, нападало безсоння, ядуха до сліз (з чим дуже важко давати раду, особливо якщо працюєш з людьми, такі приступи, звісно, дуже відлякують), бракувало повітря і, звісно, жахливий кашель. А варто викурити цигарку, і все припиняється, о панацеє!Так-так, за все доводиться платити, і організму потрібен час, щоб перебудуватися назад, почати виробляти нікотин самотужки, відродити природню мікрофлору, вбиту димом. Та курцю світ видається дуже несправедливим до тих, хто кинув, адже можна курити, і отримувати собі регулярне задоволення, замість того щоб мучитись, задихаючись. Так, кожен курець мріє кинути, бо відчуває загальну втому і бо нервується через сам факт своєї залежности, напади паніки, коли цигарки закінчились, а крамниці поблизу нема тощо, але цигарка видається маленьким другом, що приносить трохи щастя у найскладнішій життєвій ситуації. І пояснити це людині, яка ніколи не була «втягнута», практично неможливо. Тій людині куди легше морщити носа і осудливо поглядати на бідолашну жертву власної глупоти.

Кожен курець мучиться психологічно через свою слабкість, залежність, шкоду, котрої завдає собі й оточуючим. Курці знають, що курити шкідливо, краще, аніж ви, не треба їм про це нагадувати. А що вже казати про вагітну-курця, вона страждає двічі, адже переживає за добробут малюка. А почитаєш ті статті в інтернеті, і доходиш дурного висновку, що коли не кинула одразу як завагітніла, то далі вже й немає смислу, бо організм все одно не встигне перебудуватись, а натомість завдаєш собі й дитині куди більше стресу «киданням», фізично й психологічно.

Так співпало, що я задалася ціллю позбутись урешті тих цигарок ще за кілька місяців до того як незаплановано завагітніла. Електронна цигарка дуже допомогла. Я вирішила, що куритиму цигарки тільки тоді, коли дуже припече. Але вагітність запротестувала проти електронної цигарки, я не могла більше витримувати того солодкавого запаху і смаку, і повернулась до цигарок. Пробувала зменшувати їхню кількість, але в моєму випадку це не працює: трохи стресу, і можу скурити 5 одразу. Тому я просто сказала собі, що не хочу більше курити. Щоразу коли цигарка казатиме мені «викури мене, і буде тобі щастя», і уявлятиметься, як це чудово – затягнутися димом і видихнути його красивим струмочком, я мінятиму слайд з цигаркою у своїй голові на слайд із сином у моєму пузі, і випиватиму склянку води натомість.

Мій чоловік не курить, але ніколи не давив на мене з тим курінням, ніколи не просив кидати, навіть коли я завагітніла, бо я розповідала йому як воно і що я відчуваю. І я надзвичайно вдячна йому за це. Розуміння й підтримка куди дієвіші, ніж осуд. Одного дня я сказала йому: «я не хочу більше курити, будь ласка, допоможи мені». Я весь час жартома запитую його «можна я покурю», він каже «ні», коли цигарки десь поруч, або «так», коли їх неможливо роздобути, і ми собі трохи хихочемо. Сміх лікує від багатьох бід.

Сьогодні всього лиш 11ий день мого некуріння. Це непросто, особливо через дурні болючі язви в роті. Я погано сплю, і з попереднього досвіду знаю, що скоро почну жахливо кашляти і задихатися (зазвичай у мене це починається десь за 2 тижні після «кидання»). Я пішла до лікаря і отримала пораду щодо полоскання рота, щоб заживити язви. Лікар, звісно, не забув поглянути на мене з осудом і нерозумінням (о небеса, які ж вони самі нерозумні!). Але біс із ним, головне, що язвочки заживуть. Народні методи рекомендують також полоскання відваром кори дуба, шавлії та ромашки, у мене зараз до них просто немає доступу, але придбаю за першої ж нагоди, я завжди надаю перевагу природнім методам лікування. Якщо обкидає прищами, що також дуже ймовірно, раджу користуватися олією жожоба, нею лікують навіть екземи, і вона не раз врятувала мою шкіру від “надзвичайних ситуацій”. Цій олії нецікаво жирна ваша шкіра чи суха, з прищами чи висипками, вона лікує буквально всяку шкірну хворобу.

Кашляти з пузіком дуже небажано і досить боляче, тому якщо буде зовсім зле, піду до лікаря знову. Тим часом усім, хто опинився в подібній ситуації, і не знають як кинути курити під час вагітности, раджу багато пити: води, молока і апельсинового соку, їсти фрукти: куди смачніше, ніж цигарки, і позитивно впливає на фігуру, багато дихати: повільно і глибоко (це допомагає розширювати ваші зморщені від куріння легені), займатися спортом: у випадку вагітних найкращі варіанти – це йоґа і плавання, попросіть чоловіка (родича чи друга) про масаж грудної клітки з обох боків: це приносить полегшення. І уявляйте собі маленьке чудо у вас в животику, з усіма його маленькими ручками і беззубим ротиком: це допомагає найбільше 🙂

А питання типу чи можна кидати палити різко, яку шкоду приносить куріння дитині тощо – забудьте. Скільки людей – стільки історій, ми всі різні, прислухайтесь до себе. Дитинка буде в нормі, мисліть позитивно, просто тому що немає жодного сенсу мислити инакше.

Що ще цікавого

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Повернутись вверх