Щастя – це коли в твоєї дитини тіло нормальної температури.
Я
Коли в твоєї дитини вперше висока температура, може бути нелегко стриматись і не розбити шибки найближчої аптеки в пошуках порятунку. Ну як, спершу наче чуєш серце: все нормально, – промовляє воно, – ну прихворів малюк, з ким не буває. А тоді голоси в голові чомусь множаться, шепочуть, гучнішають і врешті волають. Особливо коли їм допомагають з зовні.
У сучасних рекомендаціях щодо лікування простуд, нежитів тощо зі старих лишилося хіба багато пиття. Моє покоління вмивалося потом під периною, бо треба ‘пропотіти’, вилежувалось і не милося тиждень, не зважаючи на різного роду ароматичні компреси та протирання оцтом/горілкою/цибулею/часником. З кілограма виписаних лікарем ліків ретельно вибиралося таке, що не зможе вбити печінку.
Сучасні хворі діти пахнуть трохи ліпше) Їм треба багато гуляти, дихати свіжим повітрям, паритись у ванній, змивати мікробики, бути в воді, щоб вода насичувала тіло, а ліки давати не варто. Максимум збити температуру після 38,5. Якщо дитина на грудному вигодовуванні, видається тоді, що не робиш взагалі нічого: дитина страждає, а ти собі сидиш, склавши руки, чекаючи, коли пройде само. Насправді не так. Хвора дитина не хоче без мами, взагалі. Цікаво, скільки кілометрів я намотала по хаті за цілий тиждень згрипованого наніц Прибульця ?. Дитина спала виключно на мені, а як не спала, то сонно колихалась на руках, по-справжньому прокидаючись лише на спробу передати її в инші руки. І протестно репетуючи.
Чому ми не зробили щеплення? Не знаю. Не очікували грипу в теплих краях ?. Але тепер, подумавши, зваживши, таки не щеплювала б, – не хочеться зайвий раз заливати в дитяче тільце сторонні речовини. У нас максимум щеплень від справді небезпечних хворіб, більше, ніж у календарі. Хоч і хотілось би не проходити через жах цієї хвороби та власного безсилля. Я не була до цього готова, тому тепер про це напишу. Але, як і більшість рішень у материнстві, вирішувати повинна не так інформація чи незалежна думка якогось блоґера, як інтуїція, бо не уявляю, як саме це стається, але бувають же смертні випадки поміж хворих на грип ?.
Незалежно від типу вірусу, навіть якщо це грип, алгоритм материнських дій не змінюється: відчинити вікна, зволожити повітря, якщо є необхідність, спостерігати, обережно збити жар, якщо вище 38,5 і дуже страшно, не наполягати на їжі, але часто пропонувати груди ( в нашому випадку пропонувати не встигалося ?, до синців). Якщо дитина недостатньо п’є, менше пісяє, це привід звернутися до лікаря. Якщо є потреба, можна зволожувати й очищувати слизові соляним розчином (чайна ложка соли на літр води).
Ліки, які вам можуть призначити в лікарні, швидше за все не мають доведеної ефективности, зате мають чимало побічних ефектів. Не полінуйтесь, поґуґліть. Єдиний існуючий препарат, яким лікують важкі випадки грипу з доведеною ефективністю – озелтамівір (таміфлю), його побічні ефекти включають повне розмаїття ‘дрібних’ симптомів на кшталт блювоти й діареї, а в рідкісних випадках трапляються й галюцинації зі спробами вийти у вікно.
Наш вірус приніс з роботи тато. Не зважаючи на всі заходи безпеки (максимальну ізоляцію, маску, кинджал у спину за несанкціонований пчих) вірус спокійно промандрував повітряними шляхами в дитину.
В малюка різко почалась лихоманка з холодними ногами. Я відчувала, що все ок, але коли наступного дня почало перевалювати за 39 і малюк почав очевидно мучитись, вирішила збивати жар. Парацетамол в сиропі мав нуль успіху, бідний малюк дуже образився на той сироп. Лишався варіант свічки, але я до такого не була готова морально, тож вирішили їхати до лікарні, поки доїхали виявилось уже 39,9. Після свічки майже одразу відлягло. Лікарка пробувала ще щось там, але нам було неактуально, на прощання сказала мені не тулити до себе малюка так сильно, адже йому гаряче. Коротше купили ми собі тих свічок на всяк випадок. Вночі випадок стався: малюк так ридав, захлинався і температурив, що вирішили поставити ще одну свічку. За якийсь час температура спала і малюк щасливо заснув, а вранці я знайшла ту свічку на підлозі і збагнула принцип роботи гомеопатії ??. Як то сталося – не уявляю, але факт: температура магічно минулася собі сама. Далі були покращення й погіршення, соплі й кашель, ще один контрольний візит до лікаря. Загалом 7 днів і всього одна таблетка. Тато, що вперто закидався всіма 5 ліками ? хворів куди довше, і через таміфлю чи ні, але мав галюцинації.
В якому випадку необхідно звернутися до лікаря (список стибрила з комаровського, бо має сенс):
обов’язково:
• відсутність поліпшень на четвертий день хвороби;
• підвищена температура тіла на сьомий день хвороби;
• погіршення після поліпшення;
• виражена тяжкість стану при помірних симптомах ГРВІ;
• поява ізольовано або в поєднанні: блідости шкіри; спраги, задишки, інтенсивного болю, гнійних виділень;
• посилення кашлю; коли глибокий вдих призводить до нападу кашлю;
• при підвищенні температури тіла не допомагають, практично не допомагають або дуже ненадовго допомагають парацетамол та ібупрофен. (в жодному разі НЕ аспірин!)
терміново:
• втрата свідомости;
• судоми;
• ознаки дихальної недостатности (важке дихання, задишка, відчуття нестачі повітря);
• інтенсивний біль де завгодно;
• навіть помірний біль у горлі за відсутності нежитю (біль у горлі + сухий ніс — це часто симптом ангіни, яка вимагає лікаря та антибіотика);
• навіть помірний головний біль у поєднанні з блювотою;
• набряклість шиї;
• висип, який не зникає при натисканні на нього;
• температура тіла вище 39°С, яка не починає знижуватися через 30 хвилин після застосування жарознижувальних засобів;
• будь-яке підвищення температури тіла у поєднанні з ознобом і блідістю шкіри.
Будьте здорові! ?
