У своїй книзі “Грудне вигодовування: посібник для медичного фахівця”, вже в сьомій редакції, провідний педіатр д-р Рут Лоуренс називає дитячу суміш “одним з найбільших експериментів в історії людства”. Суміші придумувались, інґредієнти приходили й зникали, і не було проведено жодних рандомізованих клінічних випробувань чи експериментів будь-якого роду, перш ніж суміші апробували на реальних живих немовлятах. На сьогоднішній день змінилося небагато. Лейба “науковости” на суміші, яку ви бачите нині, є результатом років сліпих припущень.
Сильвія Онусик
Так якось дивно побудовано нашу пам’ять, що вона є дуже коротка. Сьогодні ми впороли якусь дурницю, а назавтра то вже віковічна традиція, і спробуй лише її поруш. Так, сьогодні дитяча суміш вважається нормою, а мама вільна вибирати, годувати їй грудьми чи ні, і ніхто не пригадує, як саме це сталось. Я чітко пам’ятаю свій шок, коли вже будучи вагітною дізналася, що таке взагалі існує ?, і я не вважаю, що мама вільна вибирати, вважаю, що це дитина вільна отримати свою природну їжу, основу імунітету, а мама, свідомо забираючи це в дитини, чимало забирає і в себе самої. Я не кажу про ситуації, коли мама зробила все можливе, щоб годувати грудьми, та не змогла, чи якісь особливі клінічні випадки, але про свідомий вибір суміші, як данину ліні, моді, конформізму чи власним захцянкам. Я не скажу ‘не готові – не народжуйте’, бо сама була ані трохи не готова народжувати, і скільки людей, стільки історій, але коли вже народили – будь ласка, прийміть відповідальність, довіртеся природі. Дитина – ідеальний вчитель інтуїції.
Історія
Ми є те, що ми їмо. Провідний нейролог доктор Девід Перлмуттер та спеціаліст із практичної медицини доктор Марк Химан вважають так: “Щоразу, відкусуючи шматок, ти промовляєш до генів. Кожна спожита їжа змінює твою ДНК негайно ж”. (В ісламі навіть вважається, що коли жінка А погодує дитину жінки Б хоч би тричі, то стає молочною матір’ю тій дитині, а отже, діти жінки А та жінки Б між собою уже не поберуться.) Якщо це так, то що робить з дитячими генами та сумнівного вмісту синтетична генно модифікована нежива субстанція?
У 19 сторіччі грудне вигодовування вважалося ‘золотим стандартом’ поживности, а дітки, годовані з пляшки, викликали співчуття у зв’язку з високими показниками смертности, пов’язаними з цим методом вигодовування. Тим не менше, уявлення вже починали змінюватись: до 1883 року було запатентовано аж 27 брендів дитячої суміші, яка додавалася до коров’ячого молока, включно з першою офіційно запущеною в 1869 році сумішшю Юстуса фон Ляйбіґа. Суміш Генрі Нестле, випущена в 1870, було зроблена з ‘добротного швейцарського молока’, цукру, пшеничного борошна та солоду. Влітку така суміш чудово скисала на спеці, спричиняючи стрибок показників дитячої смертности вгору. Люди заворушилися, покращуючи якість молока, створюючи спеціальні клініки та закуповуючи спеціальні холодильники. (Дуже типово – замість вирішити одну проблему – створити десяток инших, і, що найцікавіше, на кожній з них можна добряче заробити, а банальне природне рішення підозріло безкоштовне. Я навіть чула як сучасні матері, що годують дітей сумішами, насміхаються з матерів, що годують дітей грудним молоком, на предмет скупости, мовляв зажали купувати суміш ?)
Отак і в аристократичних колах 19 сторіччя годувати грудьми вважалося плебейством, і треба було бути дуже стійким до суспільної думки, аби наполягти годувати власну дитину природно. Аристократки перев’язували груди, аби молоко ‘перегоріло’ (ніколи не намагайтесь таке повторити) та віддавали дітей годувальницям, поки не покотилася нова хвиля про нечистоплотність годувальниць, що могли передавати дітям різноманітні венеричні захворювання. Крім того піднявся шумок навколо феєрично сприйнятої заяви Зиґмунда Фройда про те, що діти отримують сексуальне задоволення від смоктання грудей. Це порушило природний обіг сірої речовини в материнських головах, і з метою запобігання інцесту з життя дитини позникали не лише груди, а й обійми, поцілунки та навіть тримання на ручках. Он воно звідки ростуть ноги, еге?
Лікарі не надто цікавилися пологами та грудним вигодовуванням до виникнення таких галузей як акушерство та педіатрія на початку 20 сторіччя. Спершу суміш продавалася людям напряму, але скоро педіатри втягнулися і стали виписувати рецепти і навіть продавати суміші власного виробництва. Запідозрене турботливою мамою та діагностоване ‘авторитетним’ лікарем недоїдання дитиною акуратно ‘виправилось’ догодовуванням сумішшю, що звісно позначилось на кількості молока в грудях, матері почали покидати пологові з пляшечками в руках, а тоді раптом зарепетували про свою нездатність годувати грудьми, що чудовим чином співпало з високими рівнями продажів виробників сумішей. Суміш допомогла грудному годуванню обрости жахливими неправдопібними міфами, які побутують і до нині ?. Дивовижно, що міф може вкоренитися настільки глибоко, щоб цілком заглушити клич материнського серця, яке насправді прекрасно знає, як треба.
Книга ‘Матері та медицина: Соціальна історія годування немовлят, 1890-1950 рр.’ Рими Д. Еппл пропонує заглибитися в історію та темну сторону індустрії дитячої суміші. Чимало дітей на сумішах отримали в дар такі вітамінодефіцитні хвороби як рахіт та цинґа, поки лікарі та бізнесмени вирішили, що до їх харчування необхідно додати апельсиновий сік та жир печінки тріски. Хвороби та смерті дітей в ролі лабораторних щурів давали нові й нові можливості для куплених сенсацій і бізнесових стратегій.
Хоча суміші побутували вже майже сторіччя, по-справжньому широко їх стали використовувати в час Другої Світової та повоєнні роки. В 50-60ті роки суміш була абсолютною нормою, а рівень годування грудьми трагічно впав. Тогочасна суміш лупила по нирках, зневоднювала крихітні організми, спричиняла анемію й цинґу.
В 70-их декілька мам нарешті завважили, що щось тут не так, і грудне вигодовування почало відроджуватись. Відроджується й понині ?. Прикметно, що подібні зміни надходять зазвичай з боку народу, а не медичних працівників. Крім того, нові наукові дослідження того часу почали висвітлювати очевидні переваги грудного молока. Сьогодні в наших руках є всі докази, тему досліджено, але неймовірно, як стара інформація закостеняється в людських мізках, а нова не спішить у них проникати.
Чи безпечна суміш?
Суміш – то білий порошок. Що кому, а мені одразу згадуються історії з білим порошком у конверті, що нерідко завершувались летально ?. Як показує історія, в суміш можна підсипати що завгодно, а на планеті є чималий відсоток людей, для яких нема нічого святішого за гроші: ви думаєте ‘ну кому прийде в голову труїти дітей?’, але їм начхати на добробут вашого малюка. Грудне молоко ніколи не помилиться, – як показують дослідження, навіть якщо ви курець ?, користь для дитини від вашого молока перевищує шкоду. Навіть найменша кількість грудного молока, хоч би донорського, приносить дитині користь, якої ніколи не дасть суміш. Суміш підвищує ймовірність ожиріння, рівень інсуліну, схильність до алергій, ймовірність діабету та инших хворіб, а скільки наслідків ще не досліджено? Суміш створюється з генетично модифікованих та синтетичних елементів. Їй бракує життєво необхідного холестеролу, натомість вона містить переважно поліненасичені жири, що можуть включати транс-жири та побічні продукти, токсичні внаслідок нагрівання і хімічних додатків, і безліч инших елементів, яких немає в грудному молоці. Не хочу нікого лякати, але, як на мене, це таки страшно. Проте якщо вам таки зовсім не страшно, читайте далі. Доведено, що суміш збільшує ризик СРДС, та й взагалі збільшує ризик смерти маляти ВДВІЧІ. Діти, яких годують сумішшю, також знаходяться під значно вищим ризиком захворювань верхніх дихальних шляхів, пневмонії, грипу, шлунково-кишкових інфекцій, проблем з випорожненнями тощо. Діти, яких годують з пляшечки, частіше звертаються до ортодонтів з проблемами прикусу, стоматологів із карієсом та иншими хворобами зубів і логопедів із труднощами мовлення. Вони частіше хроплять уві сні, що в свою чергу частіше спричиняє апное сну. Насамкінець, суміш не змінює своїх пропорцій та складу відповідно до потреб малюка навідміну від грудного молока.
“Доктори Кеті Хінде та Дж. Брюс Ґерман, відомі завдяки праці по розшифруванню складових молока ссавців, у своїй статті 2012 року назвали людське молоко “Розеттою Стоун продуктів та харчування… що відображає… найбільш елегантний та переконливий приклад… 200 мільйонів років симбіотичної співеволюції між виробником та споживачем.”
Що можна зробити?
Вирости з ‘а ми так робили, і нічо’. Сьогодні нічо, а завтра нікому не відоме. Не всі наслідки можна побачити негайно ж і неозброєним оком.
Поширювати інформацію про шкоду суміші та користь грудного вигодовування, писати скарги на лікарів, щоб ставлять ці методи годування в один ряд, залякують і навіть втюхують суміш, вимагати в уряду підтримки, бути стійкими до не завше адекватного оточення, і головне, і це вже масово відбувається, об’єднуватися в місцеві групи взаємодопомоги, і навіть самоорганізовувати безкоштовну чи платну поміч донорським молоком матерям, що справді потребують такої допомоги.
П.С. Ця стаття оперта (і частково списана) на чудову працю дієтолога та дослідниці Сильвії Онусик, яка не змогла годувати грудьми двох своїх дітей, не маючи молока внаслідок хвороби (лікарі не зауважили зв’язку між хворобою та відсутністю молока та не надали вчасної допомоги), і зауважила негативний відбиток суміші на здоров’ї обох. Дякую Сильвії за таке ґрунтовне занурення в тему, що дає шанс багатьом иншим матерям вчинити мудро.
